Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
He that separateth himself seeketh [his] pleasure, he is vehement against all sound wisdom.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
A fool hath no delight in understanding, but only that his heart may reveal itself.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
When the wicked cometh, there cometh also contempt, and with ignominy reproach.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
The words of a man's mouth are deep waters, [and] the fountain of wisdom is a gushing brook.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
It is not good to accept the person of the wicked, to wrong the righteous in judgment.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
A fool's lips enter into contention, and his mouth calleth for stripes.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
A fool's mouth is destruction to him, and his lips are a snare to his soul.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
The words of a talebearer are as dainty morsels, and they go down into the innermost parts of the belly.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
He also who is indolent in his work is brother of the destroyer.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
The name of Jehovah is a strong tower: the righteous runneth into it, and is safe.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
The rich man's wealth is his strong city, and as a high wall in his own imagination.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Before destruction the heart of man is haughty; and before honour [goeth] humility.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
He that giveth answer before he heareth, it is folly and shame unto him.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
The spirit of a man sustaineth his infirmity; but a broken spirit who can bear?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
The heart of an intelligent [man] getteth knowledge, and the ear of the wise seeketh knowledge.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
A man's gift maketh room for him, and bringeth him before great men.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
He that is first in his own cause [seemeth] just; but his neighbour cometh and searcheth him.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
The lot causeth contentions to cease, and parteth between the mighty.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
A brother offended is [harder to be won] than a strong city; and contentions are as the bars of a palace.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
A man's belly is satisfied with the fruit of his mouth; with the increase of his lips is he satisfied.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Death and life are in the power of the tongue, and they that love it shall eat the fruit thereof.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Whoso hath found a wife hath found a good thing, and hath obtained favour from Jehovah.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
He that is poor speaketh with supplications, but the rich answereth roughly.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
A man of [many] friends will come to ruin but there is a friend [that] sticketh closer than a brother.
