Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
He who keeps himself separate for his private purpose goes against all good sense.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
A foolish man has no pleasure in good sense, but only to let what is in his heart come to light.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
When the evil-doer comes, a low opinion comes with him, and with the loss of honour comes shame.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
The words of a man's mouth are like deep waters: the fountain of wisdom is like a flowing stream.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
To have respect for the person of the evil-doer is not good, or to give a wrong decision against the upright.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
A foolish man's lips are a cause of fighting, and his mouth makes him open to blows.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
The mouth of a foolish man is his destruction, and his lips are a net for his soul.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
The words of one who says evil of his neighbour secretly are like sweet food, and go down into the inner parts of the stomach.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
He who does not give his mind to his work is brother to him who makes destruction.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
The name of the Lord is a strong tower: the upright man running into it is safe.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
The property of a man of wealth is his strong town, and it is as a high wall in the thoughts of his heart.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Before destruction the heart of man is full of pride, and before honour goes a gentle spirit.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
To give an answer before hearing is a foolish thing and a cause of shame.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
The spirit of a man will be his support when he is ill; but how may a broken spirit be lifted up?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
The heart of the man of good sense gets knowledge; the ear of the wise is searching for knowledge.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
A man's offering makes room for him, letting him come before great men.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
The man who first puts his cause before the judge seems to be in the right; but then his neighbour comes and puts his cause in its true light.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
The decision of chance puts an end to argument, parting the strong.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
A brother wounded is like a strong town, and violent acts are like a locked tower.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
With the fruit of a man's mouth his stomach will be full; the produce of his lips will be his in full measure.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Death and life are in the power of the tongue; and those to whom it is dear will have its fruit for their food.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Whoever gets a wife gets a good thing, and has the approval of the Lord.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
The poor man makes requests for grace, but the man of wealth gives a rough answer.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
There are friends who may be a man's destruction, but there is a lover who keeps nearer than a brother.
