Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Ngʼat ma ok jahera dwaro mana gige ok owinj puonj moro amora.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Ngʼat mofuwo ok mor kod winjo wach to omor mana gi wacho paroge owuon.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Ka richo biro, e kaka achaya biro, to wichkuot kelo duwruok.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Weche mag dho ngʼato tut ka nam, to soko mar rieko en aora mabubni kamol.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Ok en gima ber chwako ngʼat ma timbene richo kata ketho buch ngʼato maonge ketho.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Lew ngʼat mofuwo kelone dhawo, to dhoge luongo goch.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Dho ngʼat mofuwo ema tieke, to lewe ema bedo obadho ne ngimane.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Weche mag kuoth chalo gi chiemo mamit; gidhiyo e chuny dhano ma iye.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Ngʼat ma jasamuoyo e tich en owadgi ngʼat maketho gik moko.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Nying Jehova Nyasaye en ohinga maratego, ngʼat makare ringo ma pond kanyo kendo yud resruok.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Mwandu mar jomoko e ohinga mochiel motegno ma gigengʼorego, giparo ni en ohinga maonge ngʼama nyalo muko.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Kapok ngʼato opodho, to sunga bedo e chunye, to muolo kelo pak.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Chik iti kapok idwoko wach; ka ok itimo kamano to ibedo mofuwo kendo ikelo wichkuot.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Chuny ngʼato sire e tuo, to chuny mool, en ngʼa manyalo konyo?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Chuny ma weche donjone yudo ngʼeyo; to it mariek dwaro mondo weche odonjne.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Chiwo yawo yo ne ngʼat machiwo kendo tere e nyim jomadongo.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Ngʼat mokwongo keto wachne nenore ni en kare, nyaka ngʼat machielo bi maket penjo ne wachneno.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Goyo ombulu tieko larruok kendo thego joma roteke.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Kiketho ne owadu to duoge iri tek mana kadonjo e dala maduongʼ mochiel motegno; to larruok chalo gi dhorangeye mag dala modin gi lodi.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Wach mawuok e dho ngʼato ema miyo ngʼato yiengʼ; keyo mar dhoge ema miyo oyiengʼ.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Lep nigi teko mar ngima kod tho, to jogo mohere biro chamo olembe.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Ngʼatno moyudo dhako onwangʼo gima ber kendo oyudo ngʼwono moa kuom Jehova Nyasaye.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Ngʼat ma jachan ywak kokwayo ngʼwono, to ngʼat ma jamoko dwoko gi gero.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Ngʼat man-gi osiepe mangʼeny nyalo chopo e kethruok to nitie osiep moro masiko buti machiegni maloyo owadu.
