Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Amadueng kaawm e ni ama ngainae dueng a tawng teh, lungangnae pueng hai a taran.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Tamipathu ni thaipanueknae dawk konawmnae tawn laipalah a mae lungthin dueng a kamnue sak.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Tamikathout a tho toteh dudamnae ao, yeiraiponae hoi yuenae hai hmawi ao van.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Tami e pahni dawk hoi ka tâcawt e lawk teh kadung e tui patetlah ao teh, lungangnae tuikhu teh ka lawng e palang patetlah ao.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Tamikathout e minhmai khet lahoi tamikalan sung sak nahanlah lawkceng e heh hawihoeh.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Tamipathu e pahni dawk hoi kâyuenae lawk a tâco teh a lawk ni hemnae hah a tâcosak.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Tamipathu e pahni teh ama rawknae lah ao teh, a pahni teh ama hanelah karap lah ao.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Tamcueklawk teh katuipounge rawca patetlah ao teh, von thung a thung totouh a kâen.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
A thaw dawk ka pangak e teh karaphoekung e hmaunawngha lah ao.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
BAWIPA e min teh kacake imrasang lah ao, tamikalan ni a kâen teh roumnae a hmu.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Tami katawntanaw e tawntanae teh, amamouh pouknae dawkvah, kacake khopui, karasang e rapan lah a o.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Rawknae kâhmo hoehnahlan tami lungpouk a rasang teh, barinae ao hoehnahlan kârahnoumnae ouk ao.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Thai hoehnahlan lawk pathung e teh pathunae hoi yeiraiponae doeh.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Tami e muitha ni a patawnae hah a khang thai, hatei muitha rek e teh apinimaw a khang thai han.
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Kho ka pouk e lungthin ni panuenae hah a pang teh, tamilungkaang e hnâ ni panuenae hah a tawng.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Poehno poe e ni lam a kâko sak teh, kacuenaw hmalah na phakhai.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Amahoima hmaloe ka kâdei e teh tamikalan lah pouk e lah ao eiteh, a imri ni akung ouk a khei.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Cungpam rayunae ni kâounnae a roum sak teh athakaawmnaw hah a roum sak.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Hmaunawngha lungkuep sak hoeh e teh khopui tâ e hlak aruhnawn, lawk kâounnae teh sum hoi kâtaren e patetlah ao.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
A pahni dawk hoi ka tâcawt e a paw hoi a von a paha vaiteh, a pahni paw hoi a lung a kuep han.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Hringnae hoi duenae teh lai bahu dawk ao teh, lai ka lungpataw e ni laipaw a ca han.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Yu kahmawt e ni hnokahawi a hmu teh, BAWIPA koehoi ngaikhainae ka pang e tami doeh.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Tamimathoe ni teh a kâhei, hatei ka tawnta e niteh lawk kahram lah ouk a dei.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Hui kapap ka tawn e teh hui kahawi lah ao van hanelah ao, hatei hmaunawngha hlak kahnai e huiko hai ao.
