Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Hoehhamnah aka tlap loh hlang a paekboe sak tih, lungming cueihnah khaw boeih a thaih thil.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Lungcuei taengah hlang ang naep pawh, tedae amah kah lungbuei hliphen ham ni lat a om.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Halang ha pawk vaengah nueihbu neh, yah neh kokhahnah la pai bal.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Hlang ka lamkah olka tah tui dung bangla, soklong ah aka phuet cueihnah thunsih la om.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Halang kah a hmai khueh khaw then pawh, laitloeknah aka dueng te aka phaelh ham rhung ni.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Hlang ang kah hmuilai tah tuituknah ham ha pawk uh tih, a bohnah te a ka loh a khue.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Hlang ang kah a ka tah amah kah porhaknah neh a hmuilai te a hinglu ham hlaeh la om.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Thet ol he didii bangla om tih, a bung khui la tluektluek kun.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
A bibi dongah aka uelh khaw kutpo boei kah a manuca la om.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
BOEIPA ming tah sarhi ham rhaltoengim ni, hlang dueng tah a taengla yong tih a hoep a tlang.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Hlanglen kah a boeirhaeng tah amah ham sarhi aka tak khorha la om tih, a ngaihlih vaengah vongtung tluk a sang sak.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Hlang he lungbuei aka sang taengah pocinah a lamhma pah tih, kodonah taengah thangpomnah a lamhma pah.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
A hnatun hlan ah ol aka thuung tah anglat ni. Amah khaw te nen te mingthae a phueih.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Hlang he a tlohtat vaengah a mueihla loh a cangbam dae, mueihla a rhawp te u long a khoeng eh?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Aka yakming kah lungbuei loh mingnah a lai tih aka cueih kah a hna loh mingnah a tlap.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Hlang kah kutdoe he amah ham long a khui sak pah tih, amah te tanglue kah mikhmuh ah a mawt.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
A hui te ha pawk la ha pawk hlan tih amah a khe hlan atah, amah kah tuituknah dongah lamhma la aka dueng khaw om.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Hohmuhnah te hmolunh loh a paa sak tih, aka tlung rhoi khaw rhak a phih.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Boekoek boeina tah sarhi aka tak khorha lakah olpungkacan la om tih, hohmuhnah khaw impuei thohkalh bangla om.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Hlang tah a laithaih lamloh a bung hah tih, a hmuilai kah a vueithaih khaw kum.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Lai kut dongah dueknah neh hingnah om tih, amah aka lungnah long ni a thaih te a caak eh.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Yuu aka lo long tah hnothen a dang tih, BOEIPA taengkah kolonah a dang bal.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Khodaeng loh huithuinah neh a voek dae, hlanglen loh a tlung neh a doo.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Hlang he a hui rhoek loh thaehuet thil cakhaw, a manuca lakah a lungnah tih aka ben khaw om van.
