Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Boljši je suh košček in z njim spokojnost, kakor hiša polna klavnih daritev s prepirom.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Moder služabnik bo imel vladarstvo nad sinom, ki povzroča sramoto in bo imel delež dediščine med brati.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Talilni lonec je za srebro in talilna peč za zlato, toda Gospod preizkuša srca.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Zloben storilec daje prednost nepravim ustnicam in lažnivec pazljivo prisluhne nespodobnemu jeziku.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Kdorkoli zasmehuje ubogega, graja njegovega Stvarnika in kdor je ob katastrofah vesel, ne bo nekaznovan.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Otrok otroci so krona starcem in slava otrok so njihovi očetje.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Odličen govor se ne spodobi bedaku, veliko manj lažnive ustnice princu.
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Darilo je kakor dragocen kamen v očeh tistega, ki ga ima, kamor ga obrača, to uspeva.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Kdor taji prestopek, išče ljubezni, toda kdor ponavlja zadevo, ločuje prave prijatelje.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Opomin bolj prodira v modrega kakor sto udarcev z bičem v bedaka.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Hudoben človek išče samo upor, zato bo zoper njega poslan krut poslanec.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Naj medvedka, oropana svojih mladičev, sreča človeka, raje kakor bedak v svoji neumnosti.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Kdorkoli nagrajuje zlo za dobro, se zlo ne bo ločilo od njegove hiše.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Začetek prepira je kakor kadar nekdo izpušča vodo, zato prenehaj s sporom, preden se vmešaš vanj.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Kdor opravičuje zlobnega in kdor obsoja pravičnega, celo oba sta Gospodu ogabnost.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Zakaj je denarna vsota v bedakovi roki, da pridobi modrost, glede na to, da on nima srca za to?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Prijatelj ljubi ob vseh časih in brat je rojen za stisko.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Človek brez razumevanja udarja v roke in postaja pôrok v prisotnosti svojega prijatelja.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Kdor ljubi prestopek, ta ljubi prepir in kdor povišuje svoja velika vrata, išče uničenje.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Kdor ima kljubovalno srce, ne najde dobrega in kdor ima sprevržen jezik, pada v vragolijo.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Kdor zaplodi bedaka, to počne v svojo bridkost in oče bedaka nima radosti.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Veselo srce dela dobro, podobno kot zdravilo, toda zlomljen duh suši kosti.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Zloben človek iz naročja izvleče darilo, da izkrivlja poti sodbe.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Modrost je pred tistim, ki ima razumevanje, toda oči bedaka so na koncih zemlje.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Nespameten sin je žalost svojemu očetu in grenkoba njej, ki ga je rodila.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Tudi kaznovati pravičnega ni dobro niti udariti prince zaradi nepristranskosti.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Kdor ima spoznanje, prizanaša svojim besedam in razumevajoč človek je iz odličnega duha.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Celo bedak, ko molči, velja kot moder in kdor zapira svoje ustnice, je cenjen kot razumevajoč človek.
