Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Zviri nani kuva nechimedu chakaoma chechingwa uine rugare norunyararo pane imba izere namabiko, ine kupesana.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Muranda akachenjera achatonga mwanakomana anonyadzisa, uye achagoverwa nhaka somumwe wehama.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Hari ndeyokunyautsira sirivha uye choto ndechokunatsa goridhe, asi Jehovha ndiye anoedza mwoyo.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Munhu akaipa anoteerera miromo yakaipa; murevi wenhema anorerekera nzeve yake kururimi runoparadza.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Uyo anoseka varombo anozvidza Musiki wavo, ani naani anofarira njodzi dzavamwe haangaregi kurangwa.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Vana vevana ikorona kune vakwegura, uye vabereki ndivo kukudzwa kwavana vavo.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Kutaura kuna manyawi hakuna kufanira benzi, zvikuru sei kutaura nhema kwomubati!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Fufuro inofadza uyo anoipa; kwose kwose kwaanoenda, anobudirira.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Uyo anofukidzira kudarika kwomumwe anotsvaka rudo, asi ani naani anomutsazve mhaka anoparadzanisa shamwari dzepedyo.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Kutsiurwa kunofadza munhu ane njere kupfuura kurohwa kwebenzi kazana.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Munhu akaipa anongotsvaka kumukira chete; nhume isina tsitsi ichatumirwa kundomurwisa.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Zviri nani kusangana nechikara chatorerwa vana vacho pane benzi muupenzi hwaro.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Kana munhu akaripira zvakanaka nezvakaipa zvakaipa hazvizombobvi paimba yake.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Kuvamba kwokukakavara kwakafanana nokudziurira mvura yedhamu; saka rega nharo kurwa kusati kwatanga.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Kupembedza ane mhosva nokupomera asina mhaka, Jehovha anozvivenga zvose.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Ine basa reiko mari kana iri muruoko rwebenzi, sezvo risina chishuvo chokuwana uchenjeri?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Shamwari inoda panguva dzose, uye hama yakaberekerwa kupikisana.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Munhu anoshayiwa njere ndiye anombunda noruoko rwake pamhiko, uye anoitira muvakidzani wake rubatso.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Uyo anoda zvokukakavara anoda chivi; uyo anovaka suo refu anotsvaka kuparadzwa.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Munhu ane mwoyo wakaipa haabudiriri; uyo ane rurimi runonyengera achawira mudambudziko.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Kuva nomwanakomana benzi kunouyisa kurwadziwa; baba vebenzi havana mufaro.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Mwoyo wakafara mushonga wakanaka, asi mweya wakaputsika unoomesa mapfupa.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Munhu akaipa anogamuchira fufuro muchivande, kuti aminamise nzira dzokururamisira.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Munhu ane njere anoisa uchenjeri pamberi, asi meso ebenzi anosvika kumagumo enyika.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Mwanakomana benzi anorwadzisa baba vake, uye anoitisa shungu uyo akamubereka.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Hazvina kunaka kuranga munhu asina mhosva, kana kurova machinda nokuda kwokururama kwavo.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Munhu ano ruzivo anoshandisa mashoko achizvidzora, uye munhu anonzwisisa akadzikama.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Kunyange benzi, kana rakanyarara, rinonzi rakachenjera, uye rikabata muromo waro rinonzi rakangwara.
