Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Lungcono uqweqwe lwesinkwa umuntu elokuthula kulendlu egcwele amagqibhagqibha okudla kodwa kulengxabano.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Isisebenzi esihlakaniphileyo sizabusa indodana eyangisayo, sizakwabelwa ilifa njengomunye wamadodana.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Isiliva sincibilikiselwa embizeni, imvutho ngeyegolide kodwa uThixo uhlola inhliziyo.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Umuntu oxhwalileyo uyazilalela izindebe ezimbi; lomqambimanga uyalulalela ulimi olulomona.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Lowo ohleka umyanga weyisa uMenzi wakhe; oklolodayo nxa konakele kayikuphepha isijeziso.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Abazukulu bangumqhele wabalupheleyo, njalo labantwana baziqhenya ngabazali babo.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Izindebe zokutshinga azisifanelanga isiwula zimbi kangakanani ke izindebe zamanga kumbusi!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Isivalamlomo siyintelezi kulowo osinikayo; uyaphumelela kukho konke.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Ofihla ukona komunye uqinisa uthando, kodwa okhuluma ngakho kokuphela wehlukanisa abangane abasekhwapheni.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Ukukhuza kuyamqondisa umuntu olengqondo kulokutshaya isiwula imvimvinya ezilikhulu.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Umuntu omubi udinga ukuhlamuka kuphela; uzathunyelwa inxusa elilesihluku.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Kungcono ukuqondana lebhele elithathelwe imidlwane yalo kulokuhlangana lesiwula ebuthutheni baso.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Nxa umuntu ephindisela okuhle ngobubi, ububi kabusoze basuka endlini yakhe.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Ukusungula inkani kunjengokubhidliza umduli wedamu; ngakho yekela indaba ingakadaleki inkani.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Ukukhulula olecala lokugweba omsulwa uThixo uyakuzonda kokubili.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Isizani imali esandleni sesiwula, sivele singatshisekeli ukuzuza ukuhlakanipha?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Umngane ulothando ngezikhathi zonke, lomzalwane uzalelwa izikhathi zenhlupheko.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Umuntu ongananzeleliyo uyaziwisela anike isibambiso enceda umakhelwane wakhe.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Lowo othanda inkani uthanda isono; lowo owakha isango eliphakemeyo udinga ukubhidlizwa.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Umuntu olenhliziyo exhwalileyo kaphumeleli; lowo olimi lwakhe luyakhohlisa uwela ekuhluphekeni.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Ukuba lendodana eyisiwula kuthelela usizi; akulakuthokoza kuyise wesiwula.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Inhliziyo ethokozayo ingumuthi omuhle, kodwa umoya owephukileyo womisa amathambo.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Umuntu omubi wamukela isivalamlomo ensitha ukuze ahlanekele indlela yokwahlulela.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Umuntu ohluzisisayo izinto ukhokhelwa yikuhlakanipha, kodwa amehlo esiwula asabalala afike ekucineni komhlaba.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Indodana eyisiwula ithelela uyise usizi lokudabuka kulowo owayizalayo.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Kakukuhle ukujezisa umuntu ongelacala, loba ukufaka uswazi izisebenzi ngenxa yobuqotho bazo.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Umuntu ololwazi ubeka amazwi akhe ngokunanzelela, njalo umuntu oqedisisayo kathukutheli ngokuphangisa.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Lesiwula kuthiwa sihlakaniphile nxa sithule, kuthiwe siyaqedisisa nxa sibamba ulimi lwaso.
