Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
melior est buccella sicca cum gaudio quam domus plena victimis cum iurgio
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
servus sapiens dominabitur filiis stultis et inter fratres hereditatem dividet
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
sicut igne probatur argentum et aurum camino ita corda probat Dominus
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
malus oboedit linguae iniquae et fallax obtemperat labiis mendacibus
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
qui despicit pauperem exprobrat factori eius et qui in ruina laetatur alterius non erit inpunitus
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
corona senum filii filiorum et gloria filiorum patres sui
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
non decent stultum verba conposita nec principem labium mentiens
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
gemma gratissima expectatio praestolantis quocumque se verterit prudenter intellegit
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
qui celat delictum quaerit amicitias qui altero sermone repetit separat foederatos
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
plus proficit correptio apud prudentem quam centum plagae apud stultum
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
semper iurgia quaerit malus angelus autem crudelis mittetur contra eum
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
expedit magis ursae occurrere raptis fetibus quam fatuo confidenti sibi in stultitia sua
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
qui reddit mala pro bonis non recedet malum de domo eius
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
qui dimittit aquam caput est iurgiorum et antequam patiatur contumeliam iudicium deserit
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
et qui iustificat impium et qui condemnat iustum abominabilis est uterque apud Dominum
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
quid prodest habere divitias stultum cum sapientiam emere non possit
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
omni tempore diligit qui amicus est et frater in angustiis conprobatur
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
homo stultus plaudet manibus cum spoponderit pro amico suo
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
qui meditatur discordiam diligit rixas et qui exaltat ostium quaerit ruinam
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
qui perversi cordis est non inveniet bonum et qui vertit linguam incidet in malum
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
natus est stultus in ignominiam suam sed nec pater in fatuo laetabitur
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
animus gaudens aetatem floridam facit spiritus tristis exsiccat ossa
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
munera de sinu impius accipit ut pervertat semitas iudicii
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
in facie prudentis lucet sapientia oculi stultorum in finibus terrae
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
ira patris filius stultus et dolor matris quae genuit eum
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
non est bonum damnum inferre iusto nec percutere principem qui recta iudicat
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
qui moderatur sermones suos doctus et prudens est et pretiosi spiritus vir eruditus
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
stultus quoque si tacuerit sapiens putabitur et si conpresserit labia sua intellegens
