Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
| טוב פת חרבה ושלוה בה מבית מלא זבחי ריב׃ |
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
| עבד משכיל ימשל בבן מביש ובתוך אחים יחלק נחלה׃ |
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
| מצרף לכסף וכור לזהב ובחן לבות יהוה׃ |
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
| מרע מקשיב על שפת און שקר מזין על לשון הות׃ |
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
| לעג לרש חרף עשהו שמח לאיד לא ינקה׃ |
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
| עטרת זקנים בני בנים ותפארת בנים אבותם׃ |
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
| לא נאוה לנבל שפת יתר אף כי לנדיב שפת שקר׃ |
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
| אבן חן השחד בעיני בעליו אל כל אשר יפנה ישכיל׃ |
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
| מכסה פשע מבקש אהבה ושנה בדבר מפריד אלוף׃ |
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
| תחת גערה במבין מהכות כסיל מאה׃ |
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
| אך מרי יבקש רע ומלאך אכזרי ישלח בו׃ |
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
| פגוש דב שכול באיש ואל כסיל באולתו׃ |
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
| משיב רעה תחת טובה לא תמיש רעה מביתו׃ |
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
| פוטר מים ראשית מדון ולפני התגלע הריב נטוש׃ |
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
| מצדיק רשע ומרשיע צדיק תועבת יהוה גם שניהם׃ |
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
| למה זה מחיר ביד כסיל לקנות חכמה ולב אין׃ |
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
| בכל עת אהב הרע ואח לצרה יולד׃ |
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
| אדם חסר לב תוקע כף ערב ערבה לפני רעהו׃ |
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
| אהב פשע אהב מצה מגביה פתחו מבקש שבר׃ |
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
| עקש לב לא ימצא טוב ונהפך בלשונו יפול ברעה׃ |
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
| ילד כסיל לתוגה לו ולא ישמח אבי נבל׃ |
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
| לב שמח ייטב גהה ורוח נכאה תיבש גרם׃ |
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
| שחד מחיק רשע יקח להטות ארחות משפט׃ |
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
| את פני מבין חכמה ועיני כסיל בקצה ארץ׃ |
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
| כעס לאביו בן כסיל וממר ליולדתו׃ |
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
| גם ענוש לצדיק לא טוב להכות נדיבים על ישר׃ |
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
| חושך אמריו יודע דעת וקר רוח איש תבונה׃ |
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
| גם אויל מחריש חכם יחשב אטם שפתיו נבון׃ |
