Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Gara ka ci busasshen burodi da kwanciyar rai kuma shiru da ka je cin abinci a gidan da ke cike da biki amma da ɓacin rai.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Bawa mai hikima zai yi mulki a kan da mai rashin kunya, kuma zai raba gādo kamar ɗaya daga cikin’yan’uwansa.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Ana gwajin azurfa da kuma zinariya da wuta, amma Ubangiji ne mai gwajin zuciya.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Mugun mutum kan mai da hankali ga mugayen leɓuna; maƙaryaci yakan kasa kunne ga harshen ƙarairayi.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Duk wanda yake wa matalauta ba’a yana zagin Mahaliccinsu ne; duk wanda ya yi murna akan masifar da ta sami wani za a hukunta shi.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Jikoki rawanin tsofaffi ne, kuma iyaye su ne abin taƙamar’ya’yansu.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Leɓunan basira ba su dace da wawa ba, ya ma fi muni a ce mai mulki yana da leɓunan ƙarya!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Cin hanci kamar sihiri yake ga wanda yake ba da shi; ko’ina ya juye, yakan yi nasara.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Duk wanda ya rufe laifi yana inganta ƙauna ne, amma duk wanda ya yi ta maimaita batu yakan raba abokai na kusa.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Tsawata kan sa mutum ya koyi basira fiye da abin da wawa zai koya ko da an dūke shi sau ɗari.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Mugayen mutane sukan kuta tawaye da Allah; za a aika manzo mutuwa a kansu.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Gara a haɗu da beyar da aka ƙwace wa’ya’ya fiye da a sadu da wawa cikin wautarsa.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
In mutum ya sāka alheri da mugunta, mugunta ba za tă taɓa barin gidansa ba.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Farawar faɗa tana kamar ɓarkewa madatsar ruwa ne, saboda haka ka bar batun kafin faɗa ta ɓarke.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Baratar da mai laifi a kuma hukunta mai adalci, Ubangiji ya ƙi su biyu.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Mene ne amfanin kuɗi a hannun wawa, da yake ba shi da sha’awar samun hikima?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Aboki yakan yi ƙauna a koyaushe, ɗan’uwa kuma, ai, don ɗaukar nawayar juna ne aka haife shi.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Mutumin da ba shi da azanci yakan ɗauki lamunin wani ya kuma ɗauki nauyin biyan basusuwan maƙwabci.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Duk mai son faɗa yana son zunubi, duk wanda ya gina ƙofar shiga mai tsawo yana gayyatar hallaka.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Mutum mai muguwar zuciya ba ya cin gaba; duk wanda yake da harshen ruɗu kan shiga wahala.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Kasance da wawa kamar ɗa yakan kawo baƙin ciki babu farin ciki ga mahaifin wawa.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Zuciya mai farin ciki magani ne mai kyau, amma bakin rai kan busar da ƙasusuwa.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Mugun mutum yakan karɓa cin hanci a asirce don yă lalace yin adalci.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Mutum mai basira kan kafa idonsa a kan hikima, amma idanun wawa suna a kan ƙarshen duniya.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Da yake wawa yakan kawo baƙin ciki ga mahaifinsa da ɓacin rai ga wanda ya haife shi.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Ba shi da kyau a hukunta marar laifi, ko a bulale shugaba saboda mutuncinsu.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Mutum mai sani yakan yi la’akari da amfani da kalmomi, mutum mai basira kuma natsattse ne.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Ko wawa in bai buɗe bakinsa ba, za a zaci shi mai hikima ne, da kuma mai basira inda ya ƙame bakinsa.
