Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Un morceau de pain sec, avec la paix, vaut mieux qu'une maison pleine de viandes, avec des querelles.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Le serviteur prudent dominera sur le fils qui fait honte, et il aura part à l'héritage avec les frères.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Le fourneau est pour éprouver l'argent, et le creuset pour l'or; mais c'est l'Éternel qui éprouve les cœurs.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Le méchant est attentif à la lèvre injuste, et le menteur écoute la langue qui calomnie.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Celui qui se moque du pauvre, déshonore celui qui l'a fait; et celui qui se réjouit d'un malheur, ne demeurera point impuni.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Les enfants des enfants sont la couronne des vieillards; et les pères sont la gloire de leurs enfants.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
La parole grave ne convient point à un insensé; combien moins la parole fausse aux principaux du peuple.
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Le présent est comme une pierre précieuse aux yeux de ceux qui le reçoivent; de quelque côté qu'il soit tourné, il plaît.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Celui qui couvre les fautes, cherche l'amitié; mais celui qui en fait rapport, divise les meilleurs amis.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Une réprimande fait plus d'effet sur l'homme prudent, que cent coups sur l'insensé.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Le méchant ne cherche que des querelles; mais un messager cruel sera envoyé contre lui.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Mieux vaut rencontrer une ourse qui a perdu ses petits, qu'un fou dans sa folie.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Le mal ne quittera point la maison de celui qui rend le mal pour le bien.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Commencer une querelle c'est ouvrir un passage à l'eau; avant qu'on en vienne à la dispute, retire-toi.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Celui qui déclare juste le méchant, et celui qui déclare méchant le juste, sont tous deux en abomination à l'Éternel.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Que sert le prix dans la main d'un insensé pour acheter la sagesse, puisqu'il manque de sens?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
L'intime ami aime en tout temps, et il naîtra comme un frère dans la détresse.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Celui-là est dépourvu de sens, qui touche dans la main, et qui se rend caution envers son prochain.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Celui qui aime les querelles, aime le mal; et celui qui élève trop son portail, veut qu'il croule.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Le cœur pervers ne trouvera point le bonheur, et la langue double tombera dans le malheur.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Celui qui a donné naissance à un insensé, en aura de l'ennui; et le père d'un fou ne se réjouira point.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Le cœur joyeux vaut un remède; mais l'esprit abattu dessèche les os.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Le méchant accepte le présent, pour renverser les voies de la justice.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
La sagesse est devant l'homme prudent; mais les yeux de l'insensé vont au bout de la terre.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
L'enfant insensé fait le chagrin de son père, et l'amertume de celle qui l'a enfanté.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Il n'est pas bon de condamner le juste à l'amende, ni de frapper les hommes honnêtes pour avoir fait ce qui est droit.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
L'homme retenu dans ses paroles connaît la prudence, et celui qui est d'un esprit froid, est un homme entendu.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
L'insensé même passe pour sage quand il se tait, et celui qui ferme ses lèvres est un homme intelligent.
