Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Mieux vaut un morceau de pain sec avec la paix, qu’une maison pleine de viande avec la discorde.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Un serviteur prudent l’emporte sur le fils qui fait honte, et il partagera l’héritage avec les frères.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Le creuset éprouve l’argent et le fourneau l’or; celui qui éprouve les cœurs, c’est le Seigneur.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Le méchant écoute la lèvre inique, le menteur prête l’oreille à la mauvaise langue.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Celui qui se moque du pauvre outrage celui qui l’a fait; celui qui se réjouit d’un malheur ne restera pas impuni.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Les enfants des enfants sont la couronne des vieillards, et les pères sont la gloire de leurs enfants.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Des paroles distinguées ne conviennent pas à l’insensé; mais bien moins à un noble les paroles mensongères!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Un présent est une pierre précieuse aux yeux de qui le possède; partout où il se tourne, il a du succès.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Celui qui couvre une faute cherche l’amitié, et celui qui la rappelle en ses paroles divise les amis.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Un blâme fait plus d’impression sur l’homme intelligent que cent coups sur l’insensé.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Le méchant ne cherche que rébellion, mais un messager cruel sera envoyé contre lui.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Mieux vaut rencontrer une ourse privée de ses petits qu’un insensé pendant sa folie.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Celui qui rend le mal pour le bien ne verra jamais le malheur quitter sa maison.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
C’est ouvrir une digue que de commencer une querelle; avant que la dispute s’allume, retire-toi.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Celui qui absout le coupable et celui qui condamne le juste sont tous deux en abomination à Yahweh.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
A quoi sert l’argent dans la main de l’insensé? A acheter la sagesse? Il n’a pas le sens pour le faire.
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
L’ami aime en tout temps; dans le malheur il devient un frère.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
L’homme sans intelligence prend des engagements, il se fait caution pour son prochain.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Celui qui aime les querelles aime le péché; celui qui élève sa parole aime sa ruine.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Qui a un cœur faux ne trouve pas le bonheur, et qui a une langue perverse tombe dans le malheur.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Celui qui donne naissance à un insensé en aura du chagrin; le père d’un fou ne sera pas joyeux.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Un cœur joyeux est un excellent remède; un esprit abattu dessèche les os.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Le méchant reçoit des présents cachés dans le pli du manteau, pour pervertir les sentiers de la justice.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
L’homme intelligent a devant lui la sagesse, mais les yeux de l’insensé sont à l’extrémité de la terre.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Un fils insensé fait le chagrin de son père, et l’amertume de sa mère.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Il n’est pas bon de frapper le juste d’amende, ni de condamner les nobles à cause de leur droiture.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Celui qui contient ses paroles possède la science, et celui qui est calme d’esprit est un homme d’intelligence.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
L’insensé lui-même, quand il se tait, passe pour un sage, pour intelligent, quand il ferme ses lèvres.
