Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Better a dry morsel in quietness than a house full of feasting with strife.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
A wise servant will rule over a disgraceful son and share his inheritance as one of the brothers.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
A crucible for silver and a furnace for gold, but the LORD is the tester of hearts.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
A wicked man listens to evil lips; a liar gives ear to a destructive tongue.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
He who mocks the poor insults their Maker; whoever gloats over calamity will not go unpunished.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Grandchildren are the crown of the aged, and the glory of a son is his father.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Eloquent words are unfit for a fool; how much worse are lying lips to a ruler!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
A bribe is a charm to its giver; wherever he turns, he succeeds.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Whoever conceals an offense promotes love, but he who brings it up separates friends.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
A rebuke cuts into a man of discernment deeper than a hundred lashes cut into a fool.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
An evil man seeks only rebellion; a cruel messenger will be sent against him.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
It is better to meet a bear robbed of her cubs than a fool in his folly.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
If anyone returns evil for good, evil will never leave his house.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
To start a quarrel is to release a flood; so abandon the dispute before it breaks out.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Acquitting the guilty and condemning the righteous— both are detestable to the LORD.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Why should the fool have money in his hand with no intention of buying wisdom?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
A friend loves at all times, and a brother is born for adversity.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
A man lacking judgment strikes hands in pledge and puts up security for his neighbor.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
He who loves transgression loves strife; he who builds his gate high invites destruction.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
The one with a perverse heart finds no good, and he whose tongue is deceitful falls into trouble.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
A man fathers a fool to his own grief; the father of a fool has no joy.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
A joyful heart is good medicine, but a broken spirit dries up the bones.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
A wicked man takes a covert bribe to subvert the course of justice.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Wisdom is the focus of the discerning, but the eyes of a fool wander to the ends of the earth.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
A foolish son brings grief to his father and bitterness to her who bore him.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
It is surely not good to punish the innocent or to flog a noble for his honesty.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
A man of knowledge restrains his words, and a man of understanding maintains a calm spirit.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Even a fool is considered wise if he keeps silent, and discerning when he holds his tongue.
