Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Ber bangʼo kuon gi kwe kod mor moloyo ot mopongʼ gi chiemo mathoth kod dhawo.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Misumba mariek biro bedo gi loch kuom wuowi makwodo wich, kendo obiro yudo pok mar girkeni machal mana gi owetene.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Dhahabu gi fedha itemo gi mach, to Jehova Nyasaye ema temo chuny.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Ngʼat ma timbene richo chiko ite ne dhok mopongʼ gi richo, ja-miriambo winjo lep mar ajara.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Ngʼat ma jaro jochan ochayo Jachwechgi; ngʼat mamor gi masira ok notony ne kum.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Nyikwayo gin osimbo ne joma oti, to jonywol e mor mar nyithindgi.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Lep mar sunga ok owinjore ne ngʼama ofuwo, to en rach maromo nadi lep mariambo ne jaloch!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Asoya en bilo ne ngʼat machiwe, kamoro amora modhiye, odhi maber.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Ngʼat ma umo ketho mewo hera, to ngʼat mamedo timo gima kamano pogo osiepe moherore.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Puonj mar kwer konyo ngʼat mariek, moloyo chwat nyadi mia ni ngʼat mofuwo.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Ngʼat ma jaricho ohero mana miero, jaote makwiny ema ibiro orone.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Ber romo gi ondiek madhako moma nyithinde, moloyo romo gi ngʼat mofuwo ei fupe.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Ka ngʼato chulo rach kar ber, rach ok nowe ode.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Chako dhawo chalo gimuko yawo, emomiyo we wach kapok dhawo owuok.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Jehova Nyasaye mon-gi ngʼama chwako jaketho kata kumo ngʼat maonge ketho.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Ere tiende mondo ngʼat mofuwo obed gi pesa nimar oonge gi dwaro mar bedo mariek?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
En adier ni osiepni nyalo heri kinde duto, to owadu ema konyi e chandruok.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Ngʼat maonge gi rieko ema keto gir singo ne jabute.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Ngʼat mohero dhawo ohero richo; ngʼat mogero ohinga mabor kelo mana hinyruok.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Ngʼat man-gi chuny marach ok nyal dhi maber; ngʼat ma lewe riambo podho e chandruok.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Bedo gi ngʼat mofuwo kaka wuowi kelo kuyo; onge mor ni wuoro ma wuon ngʼat mofuwo.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Chuny mamor en yath maber, to chuny mool tuoyo choke.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Ngʼat ma timbene richo yie asoya kama opondo mondo oketh gima kare.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Ngʼat mariek keto rieko mondo otel, to wenge ngʼat mofuwo bayo nyaka giko piny.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Wuowi mofuwo kelo kuyo ni wuon mare kod chuny lit ne ngʼat mane onywole.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Ok en gima ber kumo ngʼat maonge ketho kata goyo joote nikech dimbruokgi.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Ngʼat man-gi ngʼeyo konyore gi weche kotangʼ; to ngʼat man-gi winjo wach to ritore maber.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Kata ngʼat mofuwo ikwano ka ngʼat mariek ka olingʼ thi; kendo ka ngʼat mongʼeyo ka orito lewe.
