Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
设筵满屋，大家相争， 不如有块干饼，大家相安。
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
仆人办事聪明，必管辖贻羞之子， 又在众子中同分产业。
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
鼎为炼银，炉为炼金； 惟有耶和华熬炼人心。
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
行恶的，留心听奸诈之言； 说谎的，侧耳听邪恶之语。
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
戏笑穷人的，是辱没造他的主； 幸灾乐祸的，必不免受罚。
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
子孙为老人的冠冕； 父亲是儿女的荣耀。
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
愚顽人说美言本不相宜， 何况君王说谎话呢？
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
贿赂在馈送的人眼中看为宝玉， 随处运动都得顺利。
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
遮掩人过的，寻求人爱； 屡次挑错的，离间密友。
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
一句责备话深入聪明人的心， 强如责打愚昧人一百下。
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
恶人只寻背叛， 所以必有严厉的使者奉差攻击他。
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
宁可遇见丢崽子的母熊， 不可遇见正行愚妄的愚昧人。
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
以恶报善的， 祸患必不离他的家。
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
纷争的起头如水放开， 所以，在争闹之先必当止息争竞。
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
定恶人为义的，定义人为恶的， 这都为耶和华所憎恶。
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
愚昧人既无聪明， 为何手拿价银买智慧呢？
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
朋友乃时常亲爱， 弟兄为患难而生。
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
在邻舍面前击掌作保 乃是无知的人。
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
喜爱争竞的，是喜爱过犯； 高立家门的，乃自取败坏。
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
心存邪僻的，寻不着好处； 舌弄是非的，陷在祸患中。
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
生愚昧子的，必自愁苦； 愚顽人的父毫无喜乐。
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
喜乐的心乃是良药； 忧伤的灵使骨枯干。
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
恶人暗中受贿赂， 为要颠倒判断。
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
明哲人眼前有智慧； 愚昧人眼望地极。
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
愚昧子使父亲愁烦， 使母亲忧苦。
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
刑罚义人为不善； 责打君子为不义。
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
寡少言语的，有知识； 性情温良的，有聪明。
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
愚昧人若静默不言也可算为智慧； 闭口不说也可算为聪明。
