Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
乾餅一張而平安共食，勝於滿屋佳餚而互相爭吵。
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
聰明的僕人必能管治任性的兒子，且可與弟兄們共分產業。
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
鍋煉銀，爐煉金，上主煉人心。
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
奸詐的人，愛聽胡言亂語；說謊的人，輕信是非長短。
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
嘲笑窮人的是凌辱他的造主；幸災樂禍的，必不能脫免懲罰。
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
孫兒是老人的冠冕，父親是兒女的光榮。
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
優雅的言詞，不適宜於愚人；虛偽的狂語，更不宜於君王。
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
賄賂在饋贈者眼中，有如寶石；不論他要轉向何方，無往不利。
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
掩飾他人的過錯，可獲得友愛；屢念舊日的過惡，則離間友誼。
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
對明智人一句指責，勝過對愚昧人百次杖擊。
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
暴徒只求叛亂，但有殘酷使者，奉命前來對付。
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
寧願遇見失掉幼子的母熊，不願逢著正在發狂的愚人。
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
誰以怨報德，災禍必不離開他的家。
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
爭論的開端，如水之破堤；在激辯之前，應極加制止。
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
宣判罪人無罪，判定義人有罪：二者同為上主所憎惡。
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
愚昧的人，既沒有頭腦，手執金錢買智慧，又何益之有﹖
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
朋友平時常相愛，唯在難中見兄弟。
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
常為人擊掌作保，實是個無知之徒。
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
好爭辯的人，實喜愛罪過；高舉門戶的，必自趨滅亡。
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
誰存心欺詐，不會得幸福；誰搬弄是非，必陷於災禍。
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
生糊塗孩子的，只有悲哀；糊塗人的父親，毫無樂趣。
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
愉快的心，是良好的治療；神志憂鬱，能使筋骨枯萎。
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
惡人在大衣下受賄賂，是為顛倒正義的判詞。
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
精明的人，常面向智慧；愚者的眼，向地極呆望，
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
愚昧的兒子，是他父親的痛苦，是他生母的憂傷。
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
科罰無辜，已屬不當；杖責君子，更屬不義。
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
智者必沉默寡言，達人必心神鎮定。
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
愚人不發言，亦可充作智者；若謹口慎言，亦可視為哲人。
