Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Köngüldiki niyetler insan’gha tewedur; Biraq tilning jawabi Perwerdigarning ilkididur.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Insan özining hemme qilghan ishini pak dep biler; Lékin qelbdiki niyetlerni Perwerdigar tarazigha sélip tartip körer.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Niyet qilghan ishliringni Perwerdigargha tapshurghin, Shundaq qilghanda pilanliring piship chiqar.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Perwerdigar barliq mewjudiyetning herbirini melum meqset bilen apiride qilghan; Hetta yamanlarnimu balayi’apet küni üchün yaratqandur.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Tekebburluqqa tolghan köngüllerning herbiri Perwerdigargha yirginchliktur; Qol tutushup birleshsimu, jazasiz qalmas.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Muhebbet-shepqet we heqiqet bilen gunahlar kafaret qilinip yépilar; Perwerdigardin eyminish ademlerni yamanliqtin xaliy qilar.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Ademning ishliri Perwerdigarni xursen qilsa, U hetta düshmenlirinimu uning bilen inaqlashturar.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Halal alghan az, Haram alghan köptin ewzeldur.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Insan könglide öz yolini toxtitar; Emma qedemlirini toghrilaydighan Perwerdigardur.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Hetta padishahning lewlirige qaritip epsun oqulsimu, Uning aghzi toghra hökümdin chetnimes.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Adil taraza-mizanlar Perwerdigargha xastur; Taraza tashlirining hemmisini U yasighandur.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Padishah rezillik qilsa yirginchliktur, Chünki text heqqaniyet bilenla mehkem turar.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Heqqaniy sözligen lewler padishahlarning xursenlikidur; Ular durus sözligüchilerni yaxshi körer.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Padishahning qehri goya ölümning elchisidur; Biraq dana kishi [uning ghezipini] tinchlandurar.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Padishahning chirayining nuri kishige jan kirgüzer; Uning shepqiti waqtida yaghqan «kéyinki yamghur»dur.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Danaliq élish altun élishtin neqeder ewzeldur; Yorutulushni tallash kümüshni tallashtin shunche üstündur!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Durus ademning égiz kötürülgen yoli yamanliqtin ayrilishtur; Öz yoligha éhtiyat qilghan kishi jénini saqlap qalar.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Meghrurluq halak bolushtin awwal kéler, Tekebburluq yiqilishtin awwal kéler.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Kemter bolup miskinler bilen bardi-keldide bolush, Tekebburlar bilen haram mal bölüshkendin ewzeldur.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Kimki ishni pem-paraset bilen qilsa payda tapar; Perwerdigargha tayan’ghan bolsa, bext-saadet körer.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Köngli dana kishi segek atilar; Yéqimliq sözler ademlerning bilimini ashurar.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Pem-paraset özige ige bolghanlargha hayatliqning buliqidur; Eqilsizlerge telim bermekning özi eqilsizliktur.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Aqilane kishining qelbi aghzidin eqil chiqirar; Uning lewzige bilimni ziyade qilar.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Yéqimliq sözler goya heseldur; Köngüllerni xush qilip ten’ge dawadur.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Adem balisigha toghridek körünidighan bir yol bar, Lékin aqiwiti halaketke baridighan yollardur.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Ishligüchining ishtiyi uni ishqa salar; Uning qarni uninggha heydekchilik qilar.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Muttehem kishi yaman gepni kolap yürer; Uning lewliri lawuldap turghan otqa oxshar.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Egri adem jédel-majira tughdurghuchidur; Gheywetchi yéqin dostlarni ayriwéter.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Zorawan kishi yéqin adimini azdurar; Uni yaman yolgha bashlap kirer.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Közini yumuwalghan kishi yaman niyetni oylar; Léwini chishligen kishi yamanliqqa teyyardur.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Heqqaniyet yolida aqarghan chach, Ademning shöhret tajidur.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Asan achchiqlimaydighan kishi palwandin ewzeldur; Özini tutuwalghan sheher alghandinmu üstündur.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Chek étekke tashlan’ghini bilen, Lékin netijisi pütünley Perwerdigardindur.
