Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Koma mu nhyehyɛe yɛ onipa de, na tɛkrɛma mmuae fi Awurade.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Ɛyɛ onipa sɛ nʼakwan nyinaa yɛ kronkron, nanso Awurade na ɔpɛɛpɛɛ adwene mu.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Fa nea woyɛ nyinaa hyɛ Awurade nsam, na wo nhyehyɛe besi yiye.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Awurade yɛ biribiara ma nʼankasa botae, mpo, ɔhwɛ omumɔyɛfo so kosi amanehunu da.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Awurade kyi koma mu ahantanfo nyinaa. Nya saa ntease yi sɛ, wɔremfa wɔn ho nni.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Wɔnam ɔdɔ ne nokware so pata bɔne; onipa nam Awurade suro so yi bɔne akwa.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Sɛ onipa akwan sɔ Awurade ani a, ɔma nʼatamfo mpo ne no tena asomdwoe mu.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Kakraa bi a wɔnam trenee kwan so nya no ye sen mfaso pii a wɔnam ntɛnkyew so nya.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Onipa yɛ ne nhyehyɛe wɔ ne koma mu, nanso Awurade na ɔhwɛ nʼanammɔntu.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Ɔhene anom kasa te sɛ nkɔmhyɛ, enti ɛnsɛ sɛ nʼano ka nea ɛnyɛ atɛntrenee.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Nsania ne abrammo a asisi nni mu fi Awurade; nkaribo a ɛwɔ kotoku mu no, ɔno na ɔyɛe.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Ahemfo kyi bɔneyɛ, efisɛ ahengua si trenee so.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Ahemfo ani sɔ ano a ɛka nokware; na wobu onipa a ɔka nokware.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Ɔhene abufuwhyew yɛ owu somafo, nanso onyansafo bedwudwo ano.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Sɛ ɔhene anim tew a, ɛyɛ nkwa, nʼadom te sɛ asusowbere mu omununkum.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Eye sɛ wubenya nyansa sen sɛ wubenya sikakɔkɔɔ, sɛ wubenya nhumu sen sɛ wubenya dwetɛ!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Ɔtreneeni tempɔn kwati bɔne; nea ɔhwɛ nʼakwan yiye no bɔ ne nkwa ho ban.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ahantan di ɔsɛe anim, na ahomaso honhom nso di asehwe anim.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Eye sɛ wobɛyɛ honhom mu hiani wɔ wɔn a wɔhyɛ wɔn so mu sen sɛ wo ne ahantanfo bɛkyɛ asade.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Nea ɔyɛ osetie ma nkyerɛkyerɛ no nya nkɔso; nhyira nka nea ɔde ne ho to Awurade so.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Wɔfrɛ koma mu anyansafo se nhumufo, na kasa pa ma nkyerɛkyerɛ kɔ so.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Ntease yɛ nkwa asuti ma wɔn a wɔwɔ bi, nanso agyimisɛm de asotwe brɛ nkwaseafo.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Onyansafo koma kyerɛ nʼano kwan, na nʼanofafa ma nkyerɛkyerɛ kɔ so.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Abodwosɛm te sɛ ɛwokyɛm; ɛyɛ ɔkra dɛ, na ɛsa nnompe yare.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Ɔkwan bi wɔ hɔ a ɛteɛ wɔ onipa ani so, nanso awiei no, ɛkɔ owu mu.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Apaafo akɔnnɔ ma wɔyɛ adwumaden; efisɛ wɔpɛ sɛ wokum wɔn kɔm.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Ohuhuni bɔ pɔw bɔne, ne kasa te sɛ ogya a ɛhyew ade.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Onipa kɔntɔnkye de mpaapaemu ba, na ɔsututufo tetew nnamfonom ntam.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Kitikitiyɛni daadaa ne yɔnko, na ɔde no fa ɔkwammɔne so.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Nea obu nʼani no redwene bɔneyɛ ho; na nea omua nʼano no ani wɔ bɔne so.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Dwen yɛ anuonyam abotiri; trenee mu asetena na ɛde ba.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Nea ɔwɔ abodwokyɛre no ye sen ɔkofo, na nea ɔmfa abufuw ye sen nea ɔko fa kuropɔn.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Wɔbɔ ntonto de hwehwɛ nea Awurade pɛ, nanso ne gyinaesi biara fi Awurade.
