Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Umuntu ulamacebo enhliziyo, kodwa impendulo yolimi ivela eNkosini.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Zonke indlela zomuntu zihlanzekile emehlweni akhe, kodwa iNkosi ilinganisa imimoya.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Giqela eNkosini imisebenzi yakho, lamacebo akho azaqiniswa.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
INkosi izenzele konke, lomubi laye usuku lobubi.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Wonke ozigqajayo ngenhliziyo uyisinengiso eNkosini; isandla esandleni, kayikuyekelwa engajeziswanga.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Ngomusa leqiniso isono siyahlawulelwa, langokuyesaba iNkosi umuntu uyasuka ebubini.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Nxa indlela zomuntu zithokozisa iNkosi, iyenza lezitha zakhe zibe lokuthula laye.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Okulutshwana kanye lokulunga kungcono kulobunengi benzuzo engelakulunga.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Inhliziyo yomuntu iceba indlela yakhe, kodwa iNkosi iqondisa inyathelo lakhe.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Isinqumo sikaNkulunkulu sisendebeni zenkosi; umlomo wayo kawuyikuphambeka kusahlulelo.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Isikali lesilinganiso esilungileyo kungokweNkosi; wonke amatshe okulinganisa omgodla angumsebenzi wayo.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Kuyisinengiso emakhosini ukwenza okubi, ngoba isihlalo sobukhosi simiswa ngokulunga.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Indebe zokulunga ziyintokozo yamakhosi; iyathanda okhuluma izinto eziqondileyo.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Ulaka lombusi luyizithunywa zokufa, kodwa umuntu ohlakaniphileyo uzaluthulisa.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Ekukhanyeni kobuso benkosi kulempilo, lomusa wayo unjengeyezi lezulu lamuva.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Kungcono kangakanani ukuzuza inhlakanipho kulegolide; lokuzuza ukuqedisisa kukhethwa kulesiliva.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Umgwaqo omkhulu wabaqotho yikusuka ebubini; olondoloza umphefumulo wakhe unanzelela indlela yakhe.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ukuzigqaja kuqalela ukubhujiswa, lokuziphakamisa komoya kuqalela ukuwa.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Kungcono ukuthobeka ngomoya kanye labamnene, kulokwabelana impango labazigqajayo.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Ophatha udaba ngenhlakanipho uzathola okuhle; lothemba eNkosini uyathaba.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Ohlakaniphileyo ngenhliziyo kuthiwa ngoqedisisayo; lobumnandi bendebe bandisa imfundiso.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Ukuqedisisa kwabalakho kungumthombo wempilo, kodwa ukulaya kwezithutha kuyibuthutha.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Ingqondo yohlakaniphileyo yenza umlomo wakhe uhlakaniphe, izakwandisa imfundiso endebeni zakhe.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Amazwi amnandi aluhlanga loluju, amnandi emphefumulweni, ayimpiliso emathanjeni.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Kukhona indlela ebonakala iqondile emuntwini, kodwa ukuphela kwayo zindlela zokufa.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Indlala yomtshikatshiki iyazitshikatshikela, ngoba umlomo wakhe uyamkhuthaza.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Umuntu omubi ugebha ububi; lendebeni zakhe kulokunjengomlilo otshisayo.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Umuntu ophambeneyo ungenisa ingxabano, lonyeyayo wehlukanisa umngane oseduze.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Umuntu wobudlwangudlwangu uhuga umakhelwane wakhe, amhambise ngendlela engalunganga.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Uvala amehlo akhe ukuceba izinto eziphambeneyo, eluma indebe zakhe aqede ububi.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Izimvu zekhanda zingumqhele wodumo; zitholakala endleleni yokulunga.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Ophuza ukuthukuthela ungcono kuleqhawe, lobusa umoya wakhe kulothumba umuzi.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Inkatho iphoselwa ethangazini, kodwa isinqumo sayo sonke sivela eNkosini.
