Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Umuntu angawabumba amacebo ngenhliziyo yakhe, kodwa uThixo nguye omupha amazwi okuwachaza.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Umuntu angabona sengathi zonke izindlela zakhe ziqondile, kodwa uThixo uyazihlolisisa zonke injongo zomuntu.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Nikela kuThixo konke okwenzayo, kuzaphumelelisa wonke amacebo akho.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
UThixo uzilungisele isiphetho sakho konke kanye lababi usuku lokubhujiswa.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
UThixo uyabazonda bonke abazikhukhumezayo. Ngempela kabayikuphepha ukujeziswa.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Isono siyahlawulelwa ngothando langokwethembeka; ngokwesaba uThixo umuntu uyaphepha ebubini.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Nxa izindlela zomuntu zimthokozisa uThixo, uyenza lezitha zakhe zihlalisane laye ngokuthula.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Kungcono ukuzuza okulutshwana ngendlela elungileyo kulokuzuza okunengi ngobuqili.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Umuntu angalungisa indlela yakhe engqondweni yakhe, kodwa uThixo nguye olawula izinyathelo zakhe.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Izindebe zombusi zikhuluma kungathi lidlozi ngakho umlomo wakhe kawungaphambuli umthetho.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Izilinganiso eziqondileyo zivela kuThixo; zonke izisindo ezisemgodleni zenziwa nguye.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Amakhosi ayakuzonda ukwenza okubi, ngoba isihlalo sobukhosi sakhelwe phezu kokulunga.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Amakhosi athokoziswa yizindebe ezithembekileyo; ayamazisa umuntu okhuluma iqiniso.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Ulaka lwenkosi luyisithunywa sokufa, kodwa umuntu ohlakaniphileyo uyaluxolisa.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Nxa ubuso benkosi bulentokozo, kukhomba ukuphila; ukuthandwa yiyo kunjengeyezi lezulu entwasa.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Kungcono kangakanani ukuzuza ukuhlakanipha kulegolide, ukukhetha ukuzwisisa kulesiliva!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Umgwaqo womuntu oqotho uceza ububi; lowo onanzelelayo indlela yakhe unanzelela impilo yakhe.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ukuzigqaja kwandulela ukubhujiswa, umoya omubi ulandelwa yikuwa.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Kungcono umoya othobekileyo lokuhlala kwabancindezelweyo kulokwabelana impango labazigqajayo.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Lowo olalela izeluleko uyaphumelela, njalo ubusisiwe lowo othemba uThixo.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Abahlakaniphileyo enhliziyweni kuthiwa bayaqedisisa, njalo amazwi amnandi aqinisa izeluleko.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Ukuzwisisa kungumthombo wokuphila kulabo abalakho, kodwa ubuwula buletha isijeziso eziwuleni.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Inhliziyo yomuntu ohlakaniphileyo ikhokhela umlomo wakhe, kanti lezindebe zakhe zikhuthaza izeluleko.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Amazwi amahle alikhekheba loluju, amnandi emphefumulweni njalo ayelapha emathanjeni.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Kukhona indlela ebonakala ilungile emuntwini, kodwa isiphetho sayo siyikufa.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Isisebenzi sifuqwa liphango ukusebenza kakhulu; ukulamba yikho okusikhuthazayo.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Isixhwali siceba ububi, lenkulumo yaso injengomlilo ohaqazayo.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Umuntu ongelangqondo udaza inkani, njalo lomuntu onyeyayo wehlukanisa abangane.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Umuntu wodlakela uhuga umakhelwane wakhe amholele endleleni engalunganga.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Lowo ofica ngelihlo lakhe uceba izibozi; lowo oluma indebe zakhe uqonde ububi.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Inwele ezimhlophe zingumqhele wobukhulu, zizuzwa ngempilo elungileyo.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Ungcono umuntu obekezelayo kuleqhawe, umuntu ozinqandayo ulaka lwakhe kulalowo othumba idolobho.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Inkatho iphoselwa enkundleni, kodwa isinqumo sayo sisemandleni kaThixo.
