Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Motema ya moto esalaka mabongisi, kasi eyano ewutaka epai na Yawe.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Nzela nyonso ya moto emonanaka peto na miso na ye, kasi Yawe nde amekaka mitema.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Pesa misala na yo epai na Yawe, mpe mabongisi na yo ekokokisama.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Yawe asalaka makambo nyonso na tina, ezala bato mabe, asala bango mpo na mokolo ya pasi.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Moto nyonso ya lolendo azalaka nkele na miso ya Yawe; solo, akozanga te kozwa etumbu.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Bolingo mpe bosembo elongolaka mbeba; kotosa Yawe etindaka moto kokima mabe.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Soki Yawe asepeli na nzela ya moto, akoyokanisa ye na banguna na ye.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Kozwa biloko moke kati na bosembo ezali malamu koleka kozwa bomengo ebele kati na nzela ya mabe.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Motema ya moto esalaka mabongisi, kasi ezali Yawe nde asalaka ete ekokisama to te.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Maloba ya mokonzi ezali lokola Liloba na Nzambe, ekweyaka te kati na kosambisama.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Emekelo kilo ya sembo mpe basani oyo bamekelaka kilo ezali ya Yawe, mpe kilo nyonso ya saki ezali likambo na Ye.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Ezali malamu te mpo na mokonzi kosala mabe, pamba te bokonzi elendisamaka nde na nzela ya bosembo.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Bakonzi balingaka maloba ya solo, mpe bapesaka moto oyo alobaka na bosembo lokumu.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Kanda ya mokonzi ememaka na kufa, kasi moto ya bwanya ayebaka kokitisa yango.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Soki elongi ya mokonzi ezali kongenga, elingi koloba: bomoi. Bolamu na ye ezali lokola lipata ya mvula ya eleko ya suka.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Bwanya ezali malamu koleka wolo, mpe kozwa mayele ezali na litomba koleka palata.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Bato ya sembo batambolaka na nzela oyo epesaka mabe mokongo. Moto oyo abatelaka motema na ye abatelaka nde bomoi na ye.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Lolendo eyaka liboso ya kobebisama, mpe komimatisa eyaka liboso ya kokweyisama.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Kozala moto ya komikitisa mpe kozala elongo na bato bakelela ezali malamu koleka kokabola bomengo ya bitumba elongo na bato ya lolendo.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Moto oyo akanisaka na tina na makambo amonaka bolamu. Esengo na moto oyo atiaka elikya na Yawe.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Babengaka moto oyo azali na motema ya bwanya moto ya mayele, mpe bibebu ya kimia ebakisaka boyebi.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Mayele ezali etima ya bomoi mpo na bato oyo bazali na yango, kasi bozoba ezali etumbu mpo na bazoba.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Motema ya moto ya bwanya ekomisaka monoko na ye mayele, mpe bibebu na ye ebakisaka boyebi.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Maloba ya elengi ezalaka lokola mafuta ya nzoyi, epesaka kimia na motema mpe lobiko na mikuwa.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Nzela mosusu emonanaka sembo na miso ya bato, nzokande, na suka, ememaka na kufa.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Nzala etindaka mosali ete asala mosala, monoko na ye etindikaka ye na mosala.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Moto ya Beliali abongisaka kosala mabe, mpe maloba na ye ezali lokola moto oyo etumbaka.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Moto mabe alonaka koswana, moto ya songisongi akabolaka baninga.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Moto ya mobulu abendaka moninga na ye mpe atambolisaka ye na nzela ya mabe.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Moto oyo akangi miso mpe bibebu na ye mpo na kosala mabongisi ya mabe asili kosala masumu.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Suki ya pembe ezali motole ya nkembo; bazwaka yango na nzela ya bosembo.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Moto oyo akangaka motema azali makasi koleka elombe, mpe moto oyo ayebi komikanga azali makasi koleka moto oyo abotolaka bingumba.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Bakobetaka zeke kati na elamba ya Nganga-Nzambe, kasi mikano nyonso ewutaka na Yawe.
