Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
心に謀るところは人にあり 舌の答はヱホバより出づ
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
人の途はおのれの目にことごとく潔しと見ゆ 惟ヱホバ霊魂をはかりたまふ
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
なんぢの作爲をヱホバに託せよ さらば汝の謀るところ必ず成るべし
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
ヱホバはすべての物をおのおのその用のために造り 惡人をも惡き日のために造りたまへり
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
すべて心たかぶる者はヱホバに惡まれ 手に手をあはするとも罪をまぬかれじ
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
憐憫と眞實とによりて愆は贖はる ヱホバを畏るることによりて人惡を離る
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
ヱホバもし人の途を喜ばば その人の敵をも之と和がしむべし
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
義によりて得たるところの僅少なる物は不義によりて得たる多の資財にまさる
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
人は心におのれの途を考へはかる されどその歩履を導くものはヱホバなり
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
王のくちびるには神のさばきあり 審判するときその口あやまる可らず
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
公平の權衡と天秤とはヱホバのものなり 嚢にある分銅もことごとく彼の造りしものなり
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
惡をおこなふことは王の憎むところなり 是その位は公義によりて堅く立ばなり
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
義しき口唇は王によろこばる 彼等は正直をいふものを愛す
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
王の怒は死の使者のごとし 智慧ある人はこれをなだむ
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
王の面の光には生命あり その恩寵は春雨の雲のごとし
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
智慧を得るは金をうるよりも更に善らずや 聡明をうるは銀を得るよりも望まし
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
惡を離るるは直き人の路なり おのれの道を守るは霊魂を守るなり
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
驕傲は滅亡にさきだち誇る心は傾跌にさきだつ
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
卑き者に交りて謙たるは驕ぶる者と偕にありて贈物をわかつに愈る
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
愼みて御言をおこなふ者は益をうべし ヱホバに倚頼むものは福なり
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
心に智慧あれば哲者と稱へらる くちびる甘ければ人の知識をます
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
明哲はこれを持つものに生命の泉となる 愚なる者をいましむる者はおのれの痴是なり
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
智慧ある者の心はおのれの口ををしへ 又おのれの口唇に知識をます
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
こころよき言は蜂蜜のごとくにして 霊魂に甘く骨に良薬となる
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
人の自から見て正しとする途にして その終はつひに死にいたる途となるものあり
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
労をるものは飮食のために骨をる 是その口おのれに迫ればなり
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
邪曲なる人は惡を掘る その口唇には烈しき火のごときものあり
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
いつはる者はあらそひを起し つけぐちする者は朋友を離れしむ
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
強暴人は沃の鄰をいざなひ 之を善らざる途にみちびく
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
その目を閉て惡を謀り その口唇を蹙めて惡事を成遂ぐ
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
白髪は榮の冠弁なり 義しき途にてこれを見ん
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
怒を遅くする者は勇士に愈り おのれの心を治むる者は城を攻取る者に愈る
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
人は籤をひく されど事をさだむるは全くヱホバにあり
