Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
| לאדם מערכי לב ומיהוה מענה לשון׃ |
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
| כל דרכי איש זך בעיניו ותכן רוחות יהוה׃ |
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
| גל אל יהוה מעשיך ויכנו מחשבתיך׃ |
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
| כל פעל יהוה למענהו וגם רשע ליום רעה׃ |
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
| תועבת יהוה כל גבה לב יד ליד לא ינקה׃ |
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
| בחסד ואמת יכפר עון וביראת יהוה סור מרע׃ |
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
| ברצות יהוה דרכי איש גם אויביו ישלם אתו׃ |
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
| טוב מעט בצדקה מרב תבואות בלא משפט׃ |
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
| לב אדם יחשב דרכו ויהוה יכין צעדו׃ |
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
| קסם על שפתי מלך במשפט לא ימעל פיו׃ |
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
| פלס ומאזני משפט ליהוה מעשהו כל אבני כיס׃ |
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
| תועבת מלכים עשות רשע כי בצדקה יכון כסא׃ |
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
| רצון מלכים שפתי צדק ודבר ישרים יאהב׃ |
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
| חמת מלך מלאכי מות ואיש חכם יכפרנה׃ |
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
| באור פני מלך חיים ורצונו כעב מלקוש׃ |
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
| קנה חכמה מה טוב מחרוץ וקנות בינה נבחר מכסף׃ |
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
| מסלת ישרים סור מרע שמר נפשו נצר דרכו׃ |
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
| לפני שבר גאון ולפני כשלון גבה רוח׃ |
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
| טוב שפל רוח את עניים מחלק שלל את גאים׃ |
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
| משכיל על דבר ימצא טוב ובוטח ביהוה אשריו׃ |
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
| לחכם לב יקרא נבון ומתק שפתים יסיף לקח׃ |
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
| מקור חיים שכל בעליו ומוסר אולים אולת׃ |
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
| לב חכם ישכיל פיהו ועל שפתיו יסיף לקח׃ |
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
| צוף דבש אמרי נעם מתוק לנפש ומרפא לעצם׃ |
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
| יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות׃ |
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
| נפש עמל עמלה לו כי אכף עליו פיהו׃ |
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
| איש בליעל כרה רעה ועל שפתיו כאש צרבת׃ |
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
| איש תהפכות ישלח מדון ונרגן מפריד אלוף׃ |
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
| איש חמס יפתה רעהו והוליכו בדרך לא טוב׃ |
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
| עצה עיניו לחשב תהפכות קרץ שפתיו כלה רעה׃ |
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
| עטרת תפארת שיבה בדרך צדקה תמצא׃ |
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
| טוב ארך אפים מגבור ומשל ברוחו מלכד עיר׃ |
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
| בחיק יוטל את הגורל ומיהוה כל משפטו׃ |
