Приповісті 16

1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.

Ga mutum ne shirye-shiryen zuciya suke, amma daga Ubangiji ne amshin harshe kan zo.

2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Dukan hanyoyin mutum sukan yi kamar marar laifi ne gare shi, amma Ubangiji yakan auna manufofi.

3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.

Ka miƙa wa Ubangiji dukan abin da kake yi, shirye-shiryenka kuwa za su yi nasara.

4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.

Ubangiji yana yin kome domin amfaninsa, har ma da mugaye domin ranar masifa.

5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!

Ubangiji yana ƙyamar dukan zuciya mai girman kai. Ka tabbata da wannan. Ba za su kuɓuta daga hukunci ba.

6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.

Ta wurin ƙauna da aminci akan yi kafarar zunubi; ta wurin tsoron Ubangiji mutum kan guji mugunta.

7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.

Sa’ad da hanyoyin mutum sun gamshi Ubangiji, yakan sa abokan gāban mutumin ma su zauna lafiya da shi.

8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.

Gara ka sami kaɗan ta hanyar adalci da sami riba mai yawa ta hanyar rashin gaskiya.

9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.

’Yan Adam sukan yi shirye-shiryensu a zukatansu, amma Ubangiji ne yake da ikon cika matakansa.

10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.

Leɓunan sarki kan yi magana kamar ta wurin ikon Allah, kuma bai kamata bakinsa ya yi kuskure a yanke shari’a ba.

11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.

Ma’aunai da magwajin gaskiya daga Ubangiji ne; dukan ma’aunai da suke cikin jaka yinsa ne.

12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.

Sarakuna suna ƙyamar abin da ba shi da kyau, gama an kafa kujerar sarauta ta wurin adalci ne.

13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Sarakuna sukan ji daɗi leɓuna masu yin gaskiya; sukan darjanta mutumin da yake faɗin gaskiya.

14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.

Fushin sarki ɗan saƙon mutuwa ne, amma mai hikima yakan faranta masa rai.

15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.

Sa’ad da fuskar sarki ta haska, yana nufin rai ke nan; tagomashinsa yana kamar girgijen ruwa a bazara.

16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!

Ya ma fi kyau ka sami hikima fiye da zinariya, ka zaɓi fahimi a maimakon azurfa!

17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.

Buɗaɗɗiyar hanyar masu aikata gaskiya kan guje wa mugunta; duk wanda yake lura da hanyarsa yakan lura da ransa.

18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.

Girmankai yakan zo kafin hallaka, girman kai yakan zo kafin fāɗuwa.

19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.

Gara ka zama ɗaya daga cikin matalauta masu sauƙinkai, da ka raba ganima da masu girman kai.

20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.

Duk wanda ya mai da hankali ga umarni yakan yi nasara, kuma mai albarka ne wanda yake dogara ga Ubangiji.

21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.

Akan ce da masu hikima a zuciya hazikai, kuma kalmomi masu daɗi kan inganta umarni.

22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.

Fahimi shi ne maɓulɓular rai ga waɗanda suke da shi, amma wauta kan kawo hukunci ga wawaye.

23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.

Zuciyar mai hikima kan bi da bakinsa, kuma leɓunansa kan inganta umarni.

24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Kalmomi masu daɗi suna kama da kakin zuma, mai zaƙi ga rai da kuma warkarwa ga ƙasusuwa.

25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.

Akwai hanyar da ta yi kamar daidai ga mutum, amma a ƙarshe takan kai ga mutuwa.

26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.

Marmarin cin abinci yakan yi wa ɗan ƙodago aiki; yunwarsa kan sa ya ci gaba.

27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.

Mutumin banza yakan ƙulla mugunta, kuma jawabinsa yana kama da wuta mai ƙuna.

28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.

Fitinannen mutum yakan zuga tashin hankali, mai gulma kuma yakan raba abokai na kusa.

29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

Mutum mai tā-da-na-zaune-tsaye yakan ruɗi maƙwabcinsa ya kai shi a hanyar da ba ta da kyau.

30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

Duk wanda ya ƙyifce da idonsa yana ƙulla maƙarƙashiya ce; duk wanda ya murguɗa leɓunansa yana niyya aikata mugunta ke nan.

31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.

Furfura rawani ne mai daraja; akan same ta ta wurin yin rayuwa ta adalci.

32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.

Gara ka zama mai haƙuri da ka zama jarumi, ya fi kyau ka iya mallakar kanka fiye da mallakar birane.

33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.

Akan jefa ƙuri’a a kan cinya, amma kowace shawara mai kyau daga Ubangiji ne.