Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Plan kè a sòti nan lòm; men repons a lang lan sòti nan SENYÈ a.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Tout chemen a yon nonm pwòp nan zye pa li; men SENYÈ a peze sa k nan kè l.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Konsakre tout zèv ou yo a SENYÈ a, e plan ou yo va etabli.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
SENYÈ a te fè tout bagay pou pwòp sèvis li; menm mechan yo pou jou jijman an.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Tout sila ki gen kè ògèy, abominab a SENYÈ a; anverite, li p ap chape anba pinisyon.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Pa lanmou dous avèk verite, inikite lave; e pa lakrent SENYÈ a moun chape anba mal.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Lè chemen a yon nonm fè SENYÈ a kontan, l ap fè menm lènmi li yo vin anpè avè l.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Pi bon se piti ak ladwati pase gwo kòb k ap antre avèk enjistis.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Panse a lòm fè plan pou wout li; men SENYÈ a dirije pa li yo.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Se desizyon diven ki nan lèv a wa a; bouch li pa dwe fè erè nan jijman.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Yon balans ki jis apatyen a Bondye; li veye sou tout pwa nan sak yo.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Se abominab pou wa yo komèt zak mechan, paske yon twòn etabli sou ladwati.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Lèv ki dwat se plezi a wa yo; e sila ki pale dwat, vin renmen.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Kòlè a yon wa se tankou mesaje lanmò; men yon nonm saj va kalme li.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Nan vizaj a yon wa briye lavi; e favè li se tankou yon nwaj avèk lapli prentan.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
A la bon li pi bon pou resevwa sajès pase lò! Pito nou jwenn bon konprann pase ajan.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Gran chemen a moun dwat la se pou kite mal; sila ki veye chemen li an prezève lavi li.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ògèy ale devan destriksyon e yon lespri ògèy devan moun kap tonbe.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Li pi bon pou rete enb nan lespri avèk sila ki ba yo, pase divize piyaj ak moun ògeye yo.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Sila ki bay atansyon a pawòl la va jwenn sa ki bon; beni se sila ki mete konfyans li nan SENYÈ a.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Moun saj nan kè va rekonèt kon moun bon konprann; e dousè nan pale va ogmante kapasite konvenk moun.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Bon konprann se yon fontèn dlo lavi pou sila ki genyen l; men pou disipline moun ensanse yo se foli.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Kè moun saj la enstwi bouch li; li ogmante pouvwa l pou konvenk moun ak lèv li.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Pawòl agreyab se yon nich gato siwo myèl; dous pou nanm nan, ak gerizon pou zo.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Gen wout ki parèt bon a yon nonm; men fen li se lanmò.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Apeti a yon ouvriye fè byen pou li; paske se grangou ki ankouraje l.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Yon sanzave fòmante mechanste; pawòl li yo brile tankou dife wouj.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Yon nonm pèvès gaye konfli, e yon nonm k ap bay kout lang ap separe bon zanmi yo.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Yon nonm vyolan ap tante vwazen li pou l mennen li nan move chemen.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Sila kap bay je dou, fè l pou l kab mennen bagay pèvès; sila ki fèmen sere lèv li, fè mal la rive.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Yon tèt blanch se yon kouwòn laglwa; li jwenn nan chemen ladwati a.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Sila ki lan nan kòlè a pi bon pase pwisan yo; e sila ki gouvène lespri li a pi bon pase sila kap kaptire yon gran vil.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Tiraj osò fèt nan fon wòb; men tout desizyon ki sòti, sòti nan SENYÈ a.
