Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Die Entwürfe des Herzens sind des Menschen Sache; aber die Rede des Mundes kommt vom HERRN.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Alle Wege des Menschen sind rein in seinen Augen; aber der HERR prüft die Geister.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Befiehl dem HERRN deine Werke, so kommen deine Pläne zustande.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Alles hat der HERR zu seinem bestimmten Zweck gemacht, sogar den Gottlosen für den bösen Tag.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Alle stolzen Herzen sind dem HERRN ein Greuel; die Hand darauf! sie bleiben nicht ungestraft.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Durch Gnade und Wahrheit wird Schuld gesühnt, und durch die Furcht des HERRN weicht man vom Bösen.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Wenn jemandes Wege dem HERRN wohlgefallen, so macht er auch seine Feinde mit ihm zufrieden.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Besser wenig mit Gerechtigkeit, als ein großes Einkommen mit Unrecht.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Des Menschen Herz denkt sich einen Weg aus; aber der HERR lenkt seine Schritte.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Weissagung ist auf den Lippen des Königs; beim Rechtsprechen verfehlt sich sein Mund nicht.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Gesetzliches Maß und Gewicht kommen vom HERRN; alle Gewichtsteine im Beutel sind sein Werk.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Freveltaten sind den Königen ein Greuel; denn durch Gerechtigkeit wird ein Thron befestigt.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Gerechte Lippen gefallen den Königen wohl, und wer aufrichtig redet, macht sich beliebt.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Des Königs Zorn ist ein Todesengel; aber ein weiser Mann versöhnt ihn.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Im Leuchten des königlichen Angesichts ist Leben, und seine Gunst ist wie eine Wolke des Spätregens.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Wieviel besser ist's, Weisheit zu erwerben als Gold, und Verstand zu erwerben ist begehrenswerter als Silber!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Die Bahn der Redlichen bleibt vom Bösen fern; denn wer seine Seele hütet, gibt acht auf seinen Weg.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Vor dem Zusammenbruch wird man stolz, und Hochmut kommt vor dem Fall.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Besser demütig sein mit dem Geringen, als Beute teilen mit den Stolzen.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Wer auf das Wort achtet, findet Glück; und wohl dem, der auf den HERRN vertraut!
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Wer weisen Herzens ist, wird verständig genannt; und Süßigkeit der Lippen verstärkt die Belehrung.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Wer Klugheit besitzt, hat eine Quelle des Lebens; aber mit ihrer Dummheit strafen sich die Narren selbst.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Wer weisen Herzens ist, spricht vernünftig und mehrt auf seinen Lippen die Belehrung.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Freundliche Reden sind wie Honigseim, süß der Seele und heilsam dem Gebein.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Ein Weg mag dem Menschen richtig erscheinen, und schließlich ist es doch der Weg zum Tod.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Die Seele des Arbeiters läßt es sich sauer werden; denn sein Hunger treibt ihn an.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Ein Nichtsnutz gräbt Unglücksgruben, und auf seinen Lippen brennt es wie Feuer.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Ein verdrehter Mann richtet Hader an, und ein Ohrenbläser trennt vertraute Freunde.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Ein frecher Mensch überredet seinen Nächsten und führt ihn einen Weg, der nicht gut ist.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Wer die Augen verschließt, denkt verkehrt; wer die Lippen zukneift, hat Böses vollbracht.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Graue Haare sind eine Krone der Ehren; sie wird gefunden auf dem Wege der Gerechtigkeit.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Besser ein Langmütiger als ein Starker, und wer sich selbst beherrscht, als wer Städte gewinnt.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Im Busen [des Gewandes] wird das Los geworfen; aber vom HERRN kommt jeder Entscheid.
