Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Dem Menschen gehören die Entwürfe des Herzens an, aber vom HERRN kommt das, was die Zunge ausspricht. –
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Einem Menschen erscheint alles rein, was er unternimmt; aber der HERR wägt die Geister. –
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Befiehl dem HERRN deine Werke, dann werden deine Pläne gelingen. –
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Alles hat der HERR für einen bestimmten Zweck geschaffen, so auch den Gottlosen für den Tag des Unglücks. –
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Jeder Hochmütige ist dem HERRN ein Greuel: die Hand darauf! Ein solcher wird nicht ungestraft bleiben. –
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Durch Liebe und Treue wird Verschuldung gesühnt, aber durch Gottesfurcht hält man sich vom Bösen fern. –
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Wenn das Verhalten jemandes dem HERRN wohlgefällt, so söhnt er sogar seine Feinde mit ihm aus. –
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Besser wenig mit Gerechtigkeit, als ein großes Einkommen mit Unrecht. –
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Des Menschen Herz erdenkt sich seinen Weg, der HERR aber lenkt seine Schritte. –
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Ein Gottesurteil liegt auf den Lippen des Königs: beim Rechtsprechen verfehlt sich sein Mund nicht. –
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
[Richtige] Waage und Waagschalen sind Gottes Sache; sein Werk sind alle Gewichtstücke im Beutel. –
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Das Verüben von Freveltaten ist den Königen ein Greuel; denn nur durch Gerechtigkeit steht ein Thron fest. –
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Wahrhaftige Lippen gefallen dem Könige wohl, und wer aufrichtig redet, den liebt er. –
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Des Königs Zorn gleicht Todesboten, aber ein weiser Mann besänftigt diesen (Zorn). –
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Im freundlichen Blick des Königs liegt Leben, und seine Huld ist wie eine Regenwolke des Spätregens. –
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Weisheit zu erwerben ist viel besser als Gold, und Einsicht zu erwerben ist wertvoller als Silber. –
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Die Bahn der Rechtschaffenen ist darauf gerichtet, sich vom Bösen fernzuhalten; wer auf seinen Wandel achtgibt, behütet seine Seele. –
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Hochmut kommt vor dem Fall und hoffärtiger Sinn vor dem Sturz. –
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Besser ist es, demütig zu sein mit den Niedrigen, als Beute zu teilen mit den Stolzen. –
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Wer auf das Wort (Gottes) achtet, wird Segen davon haben, und wer auf den HERRN vertraut: wohl ihm! –
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Wer weisen Herzens ist, der wird mit Recht verständig genannt, doch Süßigkeit der Lippen fördert noch die Belehrung. –
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Ein Born des Lebens ist die Einsicht für ihren Besitzer; für die Toren aber ist die Torheit eine Strafe. –
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Der Verstand des Weisen macht seinen Mund klug und mehrt auf seinen Lippen die Belehrung. –
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Honigseim sind freundliche Worte, süß für die Seele und gesund für den Leib. –
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Mancher Weg erscheint dem Menschen gerade und ist schließlich doch ein Weg zum Tode. –
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Der Hunger des Arbeiters fördert seine Arbeit, denn sein (hungriger) Mund treibt ihn dazu an. –
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Ein nichtswürdiger Mensch gräbt Unheilsgruben, und auf seinen Lippen ist’s wie brennendes Feuer. –
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Ein ränkesüchtiger Mensch richtet Unfrieden an, und ein Ohrenbläser entzweit vertraute Freunde. –
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Ein gewalttätiger Mensch beschwatzt seinen Genossen und führt ihn auf einen unheilvollen Weg. –
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Wer seine Augen zukneift, will Arglist ersinnen; wer seine Lippen zusammenpreßt, hat Bosheit vollbracht. –
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Graues Haar ist eine Ehrenkrone; auf dem Wege der Gerechtigkeit wird sie erlangt. –
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Besser ein Langmütiger als ein Kriegsheld, und besser einer, der sich selbst beherrscht, als ein Städteeroberer. –
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Im Bausch (des Gewandes) wirft man das Los, aber alle seine Entscheidung kommt vom HERRN.
