Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Les projets du cœur dépendent de l'homme; mais la réponse de la langue appartient à l'Éternel.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Toutes les voies de l'homme lui semblent pures; c'est l'Éternel qui pèse les esprits.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Remets tes affaires à l'Éternel, et tes desseins seront affermis.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
L'Éternel a fait toutes choses en sorte qu'elles répondent l'une à l'autre, et même le méchant pour le jour de la calamité.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
L'Éternel a en abomination tout homme hautain de cœur; tôt ou tard il ne demeurera point impuni.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
L'iniquité sera expiée par la miséricorde et la vérité; et par la crainte de l'Éternel on se détourne du mal.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Quand l'Éternel prend plaisir aux voies d'un homme, il apaise envers lui même ses ennemis.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Peu, avec justice, vaut mieux que de grands revenus sans droit.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Le cœur de l'homme délibère sur sa conduite; mais l'Éternel dirige ses pas.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Des oracles sont sur les lèvres du roi, et sa bouche ne s'écarte point du droit.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
La balance et le poids juste viennent de l'Éternel, et tous les poids du sachet sont son œuvre.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Les rois doivent avoir horreur de faire le mal, car c'est la justice qui affermit le trône.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Les rois doivent prendre plaisir aux paroles justes, et aimer celui qui parle avec droiture.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
La fureur du roi est un messager de mort; mais l'homme sage l'apaise.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Le visage serein du roi donne la vie; et sa faveur est comme la nuée qui porte la pluie de l'arrière-saison.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Combien il vaut mieux acquérir de la sagesse que de l'or fin! Et combien il est plus excellent d'acquérir de la prudence que de l'argent!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Le chemin des hommes droits, c'est de se détourner du mal; celui-là garde son âme qui prend garde à sa conduite.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
L'orgueil va devant l'écrasement, et la fierté d'esprit devant la ruine.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Il vaut mieux être humble avec les débonnaires, que de partager le butin avec les orgueilleux.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Celui qui prend garde à la parole, trouvera le bien; et celui qui se confie en l'Éternel, sera heureux.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
On appellera intelligent celui qui a un cœur sage; et la douceur des paroles augmente la science.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
La prudence est à ceux qui la possèdent une source de vie; mais le châtiment des insensés, c'est leur folie.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Le cœur sage conduit prudemment sa bouche, et ajoute la science à ses lèvres.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Les paroles agréables sont des rayons de miel, une douceur à l'âme, et la santé aux os.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Il y a telle voie qui semble droite à l'homme, mais dont l'issue est la voie de la mort.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
La faim de celui qui travaille, travaille pour lui, parce que sa bouche l'y contraint.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
L'homme méchant se creuse le mal, et il y a comme un feu brûlant sur ses lèvres.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
L'homme pervers sème des querelles, et le rapporteur divise les meilleurs amis.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
L'homme violent entraîne son compagnon, et le fait marcher dans une voie qui n'est pas bonne.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Celui qui ferme les yeux pour méditer le mal, celui qui serre les lèvres, a déjà accompli le crime.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Les cheveux blancs sont une couronne d'honneur; c'est dans la voie de la justice qu'elle se trouve.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Celui qui est lent à la colère vaut mieux que l'homme vaillant; et celui qui est maître de son cœur, que celui qui prend des villes.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
On jette le sort dans le pan de la robe; mais tout ce qui en résulte vient de l'Éternel.
