Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
La préparation du cœur est à l’homme, mais de l’Éternel est la réponse de la langue.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Toutes les voies d’un homme sont pures à ses propres yeux, mais l’Éternel pèse les esprits.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Remets tes affaires à l’Éternel, et tes pensées seront accomplies.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
L’Éternel a tout fait pour lui-même, et même le méchant pour le jour du malheur.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Tout cœur orgueilleux est en abomination à l’Éternel; certes, il ne sera pas tenu pour innocent.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Par la bonté et par la vérité, propitiation est faite pour l’iniquité, et par la crainte de l’Éternel on se détourne du mal.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Quand les voies d’un homme plaisent à l’Éternel, il met ses ennemis mêmes en paix avec lui.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Mieux vaut peu avec justice, que beaucoup de revenu sans ce qui est juste.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Le cœur de l’homme se propose sa voie, mais l’Éternel dispose ses pas.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Un oracle est sur les lèvres du roi, sa bouche n’erre pas dans le jugement.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
La balance et les plateaux justes sont de l’Éternel; tous les poids du sac sont son ouvrage.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
C’est une abomination pour les rois de faire l’iniquité; car, par la justice, le trône est rendu ferme.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Les lèvres justes sont le plaisir des rois, et le [roi] aime celui qui parle droitement.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
La fureur du roi, ce sont des messagers de mort; mais l’homme sage l’apaisera.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Dans la lumière de la face du roi est la vie, et sa faveur est comme un nuage de pluie dans la dernière saison.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Combien acquérir la sagesse est meilleur que l’or fin, et acquérir l’intelligence, préférable à l’argent!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Le chemin des hommes droits, c’est de se détourner du mal; celui-là garde son âme qui veille sur sa voie.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
L’orgueil va devant la ruine, et l’esprit hautain devant la chute.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Mieux vaut être humble d’esprit avec les débonnaires, que de partager le butin avec les orgueilleux.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Celui qui prend garde à la parole trouvera le bien, et qui se confie en l’Éternel est bienheureux.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
L’homme sage de cœur sera appelé intelligent, et la douceur des lèvres accroît la science.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
L’intelligence est une fontaine de vie pour ceux qui la possèdent, mais l’instruction des fous est folie.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Le cœur du sage rend sa bouche sensée, et, sur ses lèvres, accroît la science.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Les paroles agréables sont un rayon de miel, douceur pour l’âme et santé pour les os.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Il y a telle voie qui semble droite à un homme, mais des voies de mort en sont la fin.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
L’âme de celui qui travaille, travaille pour lui, car sa bouche l’y contraint.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
L’homme de Bélial creuse, [à la recherche] du mal, et sur ses lèvres il y a comme un feu brûlant.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
L’homme pervers sème les querelles, et le rapporteur divise les intimes amis.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
L’homme violent entraîne son compagnon et le fait marcher dans une voie qui n’est pas bonne.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Celui qui ferme ses yeux pour machiner la perversité, celui qui pince ses lèvres, accomplit le mal.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Les cheveux blancs sont une couronne de gloire s’ils se trouvent dans la voie de la justice.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Qui est lent à la colère vaut mieux que l’homme fort, et qui gouverne son esprit vaut mieux que celui qui prend une ville.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
On jette le sort dans le giron, mais toute décision est de par l’Éternel.
