Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Arrangements of the heart [are] of man, An answer of the tongue from YHWH.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
All the ways of a man are pure in his own eyes, And YHWH is pondering the spirits.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Roll your works to YHWH, And your purposes are established,
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
YHWH has worked all things for Himself, And also the wicked—for a day of evil.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Every proud one of heart [is] an abomination to YHWH, Hand to hand—he is not acquitted.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Iniquity is pardoned in kindness and truth, And in the fear of YHWH Turn aside from evil.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
When a man’s ways please YHWH, even his enemies, He causes to be at peace with him.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Better [is] a little with righteousness, Than abundance of increase without justice.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
The heart of man devises his way, And YHWH establishes his step.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
An oath [is] on the lips of a king, In judgment his mouth does not trespass.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
A just beam and balances [are] YHWH’s, All the stones of the bag [are] His work.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Doing wickedness [is] an abomination to kings, For a throne is established by righteousness.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Righteous lips [are] the delight of kings, And he loves whoever is speaking uprightly,
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
The fury of a king [is] messengers of death, And a wise man pacifies it.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
In the light of a king’s face [is] life, And his goodwill [is] as a cloud of the spring rain.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
To get wisdom—how much better than gold, And to get understanding—to be chosen [more] than silver!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
A highway of the upright [is] to turn from evil, Whoever is preserving his soul is watching his way.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Pride [is] before destruction, And before stumbling—a haughty spirit.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Better is humility of spirit with the poor, Than to apportion spoil with the proud.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
The wise in any matter finds good, And whoever is trusting in YHWH, O his blessedness.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
For the wise in heart is called intelligent, And sweetness of lips increases learning.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Understanding [is] a fountain of life to its possessors, The instruction of fools is folly.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
The heart of the wise causes his mouth to act wisely, And he increases learning by his lips,
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Sayings of pleasantness [are] a honeycomb, Sweet to the soul, and healing to the bone.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way right before a man, And its latter end—ways of death.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
A laboring man has labored for himself, For his mouth has caused [him] to bend over it.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
A worthless man is preparing evil, And on his lips [is] as a burning fire.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
A contrary man sends forth contention, A tale-bearer is separating a familiar friend.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
A violent man entices his neighbor, And causes him to go in a way [that is] not good.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Consulting his eyes to devise contrary things, Moving his lips he has accomplished evil.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Grey hairs [are] a crown of beauty, It is found in the way of righteousness.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Better [is] the [one] slow to anger than the mighty, And the ruler over his spirit than he who is taking a city.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
The lot is cast into the center, And all its judgment [is] from YHWH!
