Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
The purposes of the heart are of man, but the answer of the tongue is from Jehovah.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
All the ways of a man are clean in his own eyes; but Jehovah weigheth the spirits.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Commit thy works unto Jehovah, and thy thoughts shall be established.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Jehovah hath wrought everything on his own account, yea, even the wicked for the day of evil.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Every proud heart is an abomination to Jehovah: hand for hand, he shall not be held innocent.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
By loving-kindness and truth iniquity is atoned for; and by the fear of Jehovah [men] depart from evil.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
When a man's ways please Jehovah, he maketh even his enemies to be at peace with him.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Better is a little with righteousness, than great revenues without right.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
The heart of man deviseth his way, but Jehovah directeth his steps.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
An oracle is on the lips of the king: his mouth will not err in judgment.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
The just balance and scales are Jehovah's; all the weights of the bag are his work.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
It is an abomination to kings to commit wickedness; for the throne is established by righteousness.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Righteous lips are the delight of kings, and they love him that speaketh aright.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
The fury of a king is [as] messengers of death; but a wise man will pacify it.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
In the light of the king's countenance is life, and his favour is as a cloud of the latter rain.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
How much better is it to get wisdom than fine gold, and the getting of intelligence to be preferred to silver!
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
The highway of the upright is to depart from evil: he that taketh heed to his way keepeth his soul.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Pride [goeth] before destruction, and a haughty spirit before a fall.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Better is it to be of a humble spirit with the meek, than to divide the spoil with the proud.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
He that giveth heed to the word shall find good; and whoso confideth in Jehovah, happy is he.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
The wise in heart is called intelligent, and the sweetness of the lips increaseth learning.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Wisdom is a fountain of life for him that hath it; but the instruction of fools is folly.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
The heart of the wise maketh his mouth intelligent, and upon his lips increaseth learning.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Pleasant words are [as] a honeycomb, sweet to the soul, and health for the bones.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way that seemeth right unto a man, but the end thereof is the ways of death.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
The appetite of the labourer laboureth for him, for his mouth urgeth him on.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
A man of Belial diggeth up evil, and on his lips there is as a scorching fire.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
A false man soweth contention; and a talebearer separateth very friends.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
A violent man enticeth his neighbour, and leadeth him into a way that is not good.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
He that shutteth his eyes, [it is] to devise froward things; biting his lips, he bringeth evil to pass.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
The hoary head is a crown of glory, [if] it is found in the way of righteousness.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
He that is slow to anger is better than the mighty, and he that ruleth his spirit than he that taketh a city.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
The lot is cast into the lap; but the whole decision is of Jehovah.
