< Приповісті 16 >

1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
The plans of the heart belong to man, but the reply of the tongue is from the LORD.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
All a man’s ways are pure in his own eyes, but his motives are weighed out by the LORD.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Commit your works to the LORD and your plans will be achieved.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
The LORD has made everything for His purpose— even the wicked for the day of disaster.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Everyone who is proud in heart is detestable to the LORD; be assured that he will not go unpunished.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
By loving devotion and faithfulness iniquity is atoned for, and by the fear of the LORD one turns aside from evil.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
When a man’s ways please the LORD, He makes even the man’s enemies live at peace with him.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Better a little with righteousness than great gain with injustice.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
A man’s heart plans his course, but the LORD determines his steps.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
A divine verdict is on the lips of a king; his mouth must not betray justice.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Honest scales and balances are from the LORD; all the weights in the bag are His concern.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Wicked behavior is detestable to kings, for a throne is established through righteousness.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Righteous lips are a king’s delight, and he who speaks honestly is beloved.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
The wrath of a king is a messenger of death, but a wise man will pacify it.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
When a king’s face brightens, there is life; his favor is like a rain cloud in spring.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
How much better to acquire wisdom than gold! To gain understanding is more desirable than silver.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
The highway of the upright leads away from evil; he who guards his way protects his life.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Pride goes before destruction, and a haughty spirit before a fall.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
It is better to be lowly in spirit among the humble than to divide the spoil with the proud.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Whoever heeds instruction will find success, and blessed is he who trusts in the LORD.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
The wise in heart are called discerning, and pleasant speech promotes instruction.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Understanding is a fountain of life to its possessor, but the discipline of fools is folly.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
The heart of the wise man instructs his mouth and adds persuasiveness to his lips.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Pleasant words are a honeycomb, sweet to the soul and healing to the bones.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way that seems right to a man, but its end is the way of death.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
A worker’s appetite works for him because his hunger drives him onward.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
A worthless man digs up evil, and his speech is like a scorching fire.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
A perverse man spreads dissension, and a gossip divides close friends.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
A violent man entices his neighbor and leads him down a path that is not good.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
He who winks his eye devises perversity; he who purses his lips is bent on evil.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Gray hair is a crown of glory; it is attained along the path of righteousness.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
He who is slow to anger is better than a warrior, and he who controls his temper is greater than one who captures a city.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
The lot is cast into the lap, but its every decision is from the LORD.

< Приповісті 16 >