Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Mihem in alung sunga tohgon anei jin, kam kilhang sel'a thu kisei jong Yahweh Pakai in adonbut teijin ahi.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Mihem in angatna lampi chu amit-tenin aven adih jeng in agel in, hinlah Yahweh Pakai in alunggel ngaito jouse akhol chil jin ahi.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Nabol natoh abonchan Yahweh Pakaija pedoh jeng in, chutileh nathilgon aboncha lolhing ding ahi.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Yahweh Pakai in thil jouse akiman chahna ding dol cheh'a aumsah ahin, migilou jeng jong hahsat nikhoa dinga aumsah ahi.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Yahweh Pakai in mikiletsah kiti athet in, hijeh chun hethem un, amaho chu gotna chang tei diu ahi.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Tahsan theija chonna le kitahna hin, themmona jeng jong adihsah in, Yahweh Pakai ginna jeh'in mihem in thilphalou apeldoh thei jin ahi.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Mihem chu achena lam jouse Yahweh Pakai lungdei ahitengleh, Yahweh Pakai in ama chu amelmate toh jong akichamsah jitai.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Thildihlou pum'a kai-tampi kidon khom sang in, thildih'a lhomcha nei ding aphajoi.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Mihem in alung in chena ding lampi akisem in, Yahweh Pakai in achena ding lam ako-peh jin ahi.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Lengpa kamsunga kon'in Elohim Pathen thusei ahung gingdoh jin, hijeh chun lengpan thu a tankhel jipon ahi.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Yahweh Pakai in thil adih in atetoh jin, hijeh chun thil ijakai Yahweh Pakai in atetohsa jeng ahi.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Leng ho din thil adihlouva bol hi thet umtah ahin, ajeh chu Ama vaihomna hi thudih a kingam ahi.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Leiguia kon thudih kiseidoh hi lengpa din lunglhai aum in, ajeh chu lengpan thu adih'a sei chu angailun ahi.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Lengpa lunghan nahi gihsalna ahin, hinlah miching chun lengpa lunghanna adamsah jin ahi.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Lengpa mailhai sel'a aum teng, damna akibe jin, lengpa lunglhaina jong hi, go hung phin lhaji meilhang tobang ahi.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Sana sang in chihna kimu dei aum jon, dangka sang'a jong thil hetthemna kisan ding ahi.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Michondih chu thilse lam'a kon'in akiheidoh jin, achena tinchenga limgehpa chu kihinso teiding ahi.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Manthah ding kon le kiletsahna ahung lhung loi jin, kipal lhuh ding konleh, lhagaova hoithana ahung um loi jitai.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Mikiletsah hotoh thil kichomdoh kihop sang in, kineosah a vaichate toh lhat khom anom e.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Min ahilna ngaija chu khangtou jing ding, chule Yahweh Pakaija kisong chan chu anunnom ahi.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Mi-lungchingpa chu thil hethemmi kiti ding, chule lunglhaina'a thuseipan mi athujo tei ding ahi.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Chihna nei mi chu hinna twinah tobang ahin, mingol ho ngolna hi talen matna bep ahi.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Miching lung sunga kon chihna thucheng hungpot chan chu, Dan toh akikal jipon, akamcheng soh jouse chu mi thununna ahibouve.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Ngailutna'a thu kisei hi khoiju tobang ahin, lhagao le tahsa ding in antuitah damna ahi.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Mikhat ding in lampi khat chu lamdih jeng in akimun, hinlah alampi chu ajona thina ahi.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Natong gimpa hin, aneh ding gelna'a atoh ahin, ajeh chu aneh nomna alol chun achama atohsah ahitai.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Mihem pannabei chun thilphalou jeng agel in, akamcheng soh jong melkah gin tobang ahi.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Thilphalou bolpan, baotamna aso-sah jin, aguh a thuphong lepan golcha kingaitah jong asukhen in ahi.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Pumthoa natong hon aheng akom jeng jong atilseu-vin, chuting aheng akompa jong lamdih-lou alhung jitai.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Koi hileh mit teni-singa phetsah jichun, thilpha lou jeng angaiton, muh phunsah sah pan jong thilphalou abolsoh ahita bouve.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Sam-kang liuva hinna hi, loupina lallukhuh ahin, adih jenga hinkho akiman teng, hitobanga hi hinkhosot thei ahibouve.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Ki hatsah sang in thohhat tah'a lungneng apha jon, alungput athua nunsah joupa chu, khopi khat nokhum'a kilah sang in aphachom joi.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
Khutphang sunga vang akive jin, hinlah vang phatna leh phatlouna chu Yahweh Pakaija hung kon bou ahi.
