Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Mulayim jawab ghezepni basar; Qopal söz achchiqni qozghar.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Aqilanilerning tili bilimni jari qilar; Exmeqning aghzi quruq gep töker.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Perwerdigarning közi her yerde yürer; Yaxshi-yamanlarni körüp turar.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Shipa yetküzgüchi til xuddi bir «hayatliq derixi»dur; Tili egrilik kishining rohini sundurar.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Exmeq atisining terbiyisige pisent qilmas; Lékin atisining tenbihige qulaq salghan zérek bolar.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Heqqaniyning öyide göherler köptur; Biraq yamanning tapawiti özige awarichilik tapar.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Dananing lewliri bilim tarqitar; Exmeqning könglidin héch bilim chiqmas.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Yamanlarning qurbanliqi Perwerdigargha yirginchliktur; Duruslarning duasi Uning xursenlikidur.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Yamanlarning yoli Perwerdigargha yirginchliktur; Lékin heqqaniyetni intilip izdigüchini U yaxshi körer.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Toghra yoldin chiqqanlar azabliq terbiyini körer; Tenbihge öch bolghuchi öler.
Tehtisara we halaket Perwerdigarning köz aldida ochuq turghan yerde, Insan könglidiki oy-pikirni qandaqmu Uningdin yoshuralisun?! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Hakawur tenbih bergüchini yaqturmas; U aqilanilerdin nesihet élishqa barmas.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Köngül shad bolsa, xush chiray bolar; Derd-elem tartsa, rohi sunar.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Yorutulghan köngül bilimni izder; Eqilsizning aghzi nadanliqni ozuq qilar.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Ézilgenlerning hemme künliri teste öter; Biraq shad köngül herkünini héyttek ötküzer.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Zor bayliq bilen biaramliq tapqandin, Azgha shükür qilip, Perwerdigardin eymen’gen ewzel.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Nepret ichide yégen bordaq göshte qilin’ghan katta ziyapettin, Méhir-muhebbet ichide yégen köktat ewzel.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Térikkek kishi jédel chiqirar; Éghir-bésiq talash-tartishlarni tinchlandurar.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Hurunning yoli tikenlik qashadur, Durus ademning yoli kötürülgen yoldek daghdamdur.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Dana oghul atisini shad qilar; Eqilsiz adem anisini kemsiter.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Eqli yoq kishi exmeqliqi bilen xushtur; Yorutulghan kishi yolini toghrilap mangar.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Meslihetsiz ish qilghanda nishanlar emelge ashmas; Meslihetchi köp bolghanda muddialar emelge ashurular.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Kishige jayida bergen jawabidin xush bolar, Del waqtida qilghan söz neqeder yaxshidur!
Hayatliq yoli eqilliq kishini yuqirigha bashlayduki, Uni chongqur tehtisaradin qutquzar. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Perwerdigar tekebburning öyini yuluwéter; Biraq U tul xotunlargha pasillarni turghuzar.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Yamanlarning oy-pikri Perwerdigargha yirginchliktur; Biraq sap dilning sözliri söyümlüktur.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Ach köz kishi öz ailisige awarichilik keltürer; Para élishqa nepretlen’gen kishi kün körer.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Heqqaniy adem qandaq jawab bérishte qayta-qayta oylinar; Yaman ademning aghzidin shumluq töküler.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Perwerdigar yaman ademdin yiraqtur; Biraq U heqqaniyning duasini anglar.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Xush közler köngülni shadlandurar; Xush xewer ustixanlargha gösh-may qondurar.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Hayatliqqa élip baridighan tenbihke qulaq salghan kishi danalarning qataridin orun alar.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Terbiyeni ret qilghan öz jénini xar qilar; Tenbihge qulaq salghan yorutular.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Perwerdigardin qorqush ademge danaliq ögiter; Awwal kemterlik bolsa, andin shöhret kéler.
