Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Łagodna odpowiedź uśmierza zapalczywość, a przykre słowa wzniecają gniew.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Język mądrych zdobi wiedzę, ale usta głupich tryskają głupotą.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Oczy PANA są na każdym miejscu, upatrują złych i dobrych.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Zdrowy język [jest] drzewem życia, a jego przewrotność [jest] zniszczeniem dla ducha.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Głupi gardzi pouczeniem swego ojca, a kto przyjmuje upomnienia, jest roztropny.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
W domu sprawiedliwego [jest] wielki dostatek, a w dochodach niegodziwego jest zamieszanie.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Wargi mądrych szerzą wiedzę, a serce głupich nie.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Ofiara niegodziwych budzi odrazę w PANU, [a] modlitwa prawych mu się podoba.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Droga niegodziwego wzbudza odrazę w PANU, a miłuje on tego, kto podąża za sprawiedliwością.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Sroga kara [należy się] temu, kto zbacza z drogi, a kto nienawidzi upomnień, umrze.
Piekło i zatracenie [są] przed PANEM; o ileż bardziej serca synów ludzkich. (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Szyderca nie miłuje tego, który go strofuje, ani nie pójdzie do mądrych.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Radosne serce rozwesela twarz, [ale] gdy smutek w sercu, duch jest przygnębiony.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Serce rozumne szuka wiedzy, a usta głupich karmią się głupotą.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Wszystkie dni strapionego [są] złe, ale kto jest wesołego serca, ma nieustanną ucztę.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Lepiej [mieć] mało z bojaźnią PANA niż wielki skarb z kłopotem.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Lepsza jest potrawa z jarzyn, gdzie miłość, niż tuczny wół, gdzie panuje nienawiść.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Człowiek gniewny wszczyna kłótnie, a nieskory do gniewu łagodzi spory.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Droga leniwego jest jak płot cierniowy, a ścieżka prawych jest wyrównana.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Mądry syn jest radością ojca, a człowiek głupi gardzi własną matką.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Głupota [jest] radością dla nierozumnego, a człowiek roztropny postępuje uczciwie.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Gdzie nie ma rady, nie udają się zamysły; powiodą się zaś przy mnóstwie doradców.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Człowiek cieszy się z odpowiedzi swoich ust, a słowo powiedziane we właściwym czasie jakże jest dobre!
Droga życia dla mądrego [jest] w górze, aby uniknął głębokiego piekła. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
PAN zniszczy dom pysznych, a utwierdzi granicę wdowy.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Myśli złego budzą odrazę w PANU, a słowa czystych [są] przyjemne.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Kto jest chciwy zysku, ściąga kłopoty na własny dom, a kto nienawidzi darów, będzie żył.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Serce sprawiedliwego rozmyśla nad odpowiedzią, a usta niegodziwych tryskają złymi rzeczami.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
PAN jest daleko od niegodziwych, ale wysłuchuje modlitwy sprawiedliwych.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Światło oczu rozwesela serce, a dobra wieść tuczy kości.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Ucho, które słucha upomnienia życia, będzie mieszkać pośród mądrych.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Kto odrzuca karność, gardzi własną duszą, a kto przyjmuje upomnienie, nabiera rozumu.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Bojaźń PANA [jest] pouczeniem w mądrości, a pokora poprzedza chwałę.
