Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Mampitolike habosehañe ty rehake malea, fe mitrobo haviñerañe ty volam-peha’e.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Mitolon-kilala an-katò ty famele’ i mahihitse, fe mipororoake hagegeañe ty vava’ i dagola.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Manitsike ze hene toetse o fihaino’ Iehovào, misary ty raty naho ty soa.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Hataen-kaveloñe ty fameleke mamere, fe mampikoritoke troke naho ama’e ty hamengohañe.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
mañìnje ty fañòhan-drae’e ty dagola, fe mahilala ty mañaoñ’ anatse.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Vara bey ty añ’anjomba’ o vañoñeo, fe manolo-tsotry ty tombom-baro’ i lahiaga.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Mampiboele hilala ty fivimbi’ o mahihitseo; fe tsy izay ty tro’ i dagola.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Veta am’ Iehovà ty fisoroña’ o lo-tserekeo, fe ifalea’e ty halali’ o vantañeo.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Tiva am’ Iehovà ty taro’ i lahiaga, fe kokoa’e ty mañean-kavantañañe.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Mampalovilovy ty mandrìke amy lalañey te lafaeñe, mikoromake ty malaiñ’ endake.
Mivañavaña añatrefa’ Iehovà ty tanen-dolo naho i tsikeokeoke, sandrake ty arofo’ ondaty! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Tsy kokoa’ ty mpanivetive te ereteñe; tsy tilihe’e ty mahihitse.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Mampaviake vintañe ty arofo misomobotsòboke, fe mahafola-paiañe ty troke ngoma.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Mpitsoeke hilala ty troke maharendreke, fe mampibotseke hagegeañe ty vava’ i dagola.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Fonga mavoiñe ty andro’ o misotrio, fe mitolon-tsabadidake ty arofo minembanembañe.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Hàmake ty kedeke mitrao-pañeveñañe am’ Iehovà, ta ty vara-bey reketse hekoheko.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Kitra’e anjotsoañe añañe am-pikokoañe, ta te anozoañe temboay vinondrake am-palaiñañe.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Mitrobo hotakotake ty mpiloa-tiñake, fe mampipendreñe fifandierañe ty malaon-kaviñerañe.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Iremberembeam-patike te añ’oloñolo’ i votro, fe dinamoke ty lala’ i vañoñey.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Mahafale an-drae ty anake mahihitse, fe mañìnje rene t’indaty gege.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Hagegeañe ty mahaehake i seretse, fe vantan-dia t’indaty mahilala.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Milesa ty safiry po-panolo-kevetse, fe mahaeneke te maro mpanoro.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Mahafale ondaty te mahafanoiñe ty falie’e, akore ty hasoa’ ty saontsy tandrife.
Mañambone ty lala’ o mahihitseo, iholiara’e i tsikeokeoke ambane ao. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Hombota’ Iehovà ty akiba’ o mpirengevokeo, fe ajado’e ty efe-tane’ i vantotsey.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Tiva am’ Iehovà o fikitrofañeo, fe hiringiry ty saontsy mampanintsy.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Manolo-tsotry ty akiba’e ty mamory an-katramo, fe ho veloñe ty malaim-bokàñe.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Mañereñere ty hanoiña’e ty arofo’ i vantañey, fe mampipororoake haratiañe ty falie’ i lahiaga.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Lavitse o raty tserekeo t’Iehovà, fe janji’e ty halali’ o vañoñeo.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Mahafale arofo ty fihaino miloeloe, vaho solik’ an-taolañe ty talily soa.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Amo mahihitseo ty himoneña’ ty aman-dravembia mitsendreñe anatse mahaveloñe.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Mañìnje ty vata’e ty malaiñ’ endake, fe manonton-kilala ty mitsatsike fanoroañe.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Fañòhañe hihitse ty fañeveñañe am’ Iehovà, miaolo ty asiñe te mireke.
