Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
responsio mollis frangit iram sermo durus suscitat furorem
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
lingua sapientium ornat scientiam os fatuorum ebullit stultitiam
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
in omni loco oculi Domini contemplantur malos et bonos
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
lingua placabilis lignum vitae quae inmoderata est conteret spiritum
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
stultus inridet disciplinam patris sui qui autem custodit increpationes astutior fiet
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
domus iusti plurima fortitudo et in fructibus impii conturbatur
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
labia sapientium disseminabunt scientiam cor stultorum dissimile erit
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
victimae impiorum abominabiles Domino vota iustorum placabilia
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
abominatio est Domino via impii qui sequitur iustitiam diligetur ab eo
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
doctrina mala deserenti viam qui increpationes odit morietur
infernus et perditio coram Domino quanto magis corda filiorum hominum (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
non amat pestilens eum qui se corripit nec ad sapientes graditur
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
cor gaudens exhilarat faciem in maerore animi deicitur spiritus
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
cor sapientis quaerit doctrinam et os stultorum pascetur inperitia
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
omnes dies pauperis mali secura mens quasi iuge convivium
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
melius est parum cum timore Domini quam thesauri magni et insatiabiles
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
melius est vocare ad holera cum caritate quam ad vitulum saginatum cum odio
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
vir iracundus provocat rixas qui patiens est mitigat suscitatas
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
iter pigrorum quasi sepes spinarum via iustorum absque offendiculo
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
filius sapiens laetificat patrem et stultus homo despicit matrem suam
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
stultitia gaudium stulto et vir prudens dirigit gressus
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
dissipantur cogitationes ubi non est consilium ubi vero plures sunt consiliarii confirmantur
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
laetatur homo in sententia oris sui et sermo oportunus est optimus
semita vitae super eruditum ut declinet de inferno novissimo (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
domum superborum demolietur Dominus et firmos facit terminos viduae
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
abominatio Domini cogitationes malae et purus sermo pulcherrimus
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
conturbat domum suam qui sectatur avaritiam qui autem odit munera vivet
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
mens iusti meditatur oboedientiam os impiorum redundat malis
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
longe est Dominus ab impiis et orationes iustorum exaudiet
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
lux oculorum laetificat animam fama bona inpinguat ossa
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
auris quae audit increpationes vitae in medio sapientium commorabitur
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
qui abicit disciplinam despicit animam suam qui adquiescit increpationibus possessor est cordis
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
timor Domini disciplina sapientiae et gloriam praecedit humilitas
