Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
柔かい答は憤りをとどめ、激しい言葉は怒りをひきおこす。
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
知恵ある者の舌は知識をわかち与え、愚かな者の口は愚かを吐き出す。
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
主の目はどこにでもあって、悪人と善人とを見張っている。
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
優しい舌は命の木である、乱暴な言葉は魂を傷つける。
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
愚かな者は父の教訓を軽んじる、戒めを守る者は賢い者である。
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
正しい者の家には多くの宝がある、悪しき者の所得には煩いがある。
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
知恵ある者のくちびるは知識をひろめる、愚かな者の心はそうでない。
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
悪しき者の供え物は主に憎まれ、正しい者の祈は彼に喜ばれる。
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
悪しき者の道は主に憎まれ、正義を求める者は彼に愛せられる。
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
道を捨てる者には、きびしい懲しめがあり、戒めを憎む者は死に至る。
陰府と滅びとは主の目の前にあり、人の心はなおさらである。 (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
あざける者は戒められることを好まない、また知恵ある者に近づかない。
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
心に楽しみがあれば顔色も喜ばしい、心に憂いがあれば気はふさぐ。
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
さとき者の心は知識をたずね、愚かな者の口は愚かさを食物とする。
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
悩んでいる者の日々はことごとくつらく、心の楽しい人は常に宴会をもつ。
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
少しの物を所有して主を恐れるのは、多くの宝をもって苦労するのにまさる。
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
野菜を食べて互に愛するのは、肥えた牛を食べて互に憎むのにまさる。
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
憤りやすい者は争いをおこし、怒りをおそくする者は争いをとどめる。
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
なまけ者の道には、いばらがはえしげり、正しい者の道は平らかである。
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
知恵ある子は父を喜ばせる、愚かな人はその母を軽んじる。
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
無知な者は愚かなことを喜び、さとき者はまっすぐに歩む。
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
相はかることがなければ、計画は破れる、はかる者が多ければ、それは必ず成る。
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
人は口から出る好ましい答によって喜びを得る、時にかなった言葉は、いかにも良いものだ。
知恵ある人の道は上って命に至る、こうしてその人は下にある陰府を離れる。 (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
主は高ぶる者の家を滅ぼし、やもめの地境を定められる。
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
悪人の計りごとは主に憎まれ、潔白な人の言葉は彼に喜ばれる。
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
不正な利をむさぼる者はその家を煩らわせる、まいないを憎む者は生きながらえる。
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
正しい者の心は答えるべきことを考える、悪しき者の口は悪を吐き出す。
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
主は悪しき者に遠ざかり、正しい者の祈を聞かれる。
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
目の光は心を喜ばせ、よい知らせは骨を潤す。
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
ためになる戒めを聞く耳をもつ者は、知恵ある者の中にとどまる。
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
教訓を捨てる者はおのれの命を軽んじ、戒めを重んじる者は悟りを得る。
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
主を恐れることは知恵の教訓である、謙遜は、栄誉に先だつ。
