Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
A mild response shatters anger. But a harsh word stirs up fury.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
The tongue of the wise adorns knowledge. But the mouth of the senseless gushes with foolishness.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
In every place, the eyes of the Lord consider good and evil.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
A peaceful tongue is a tree of life. But that which is immoderate will crush the spirit.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
A fool laughs at the discipline of his father. But whoever preserves rebukes will become astute. In abundant justice, there is very great virtue. But the intentions of the impious will be eradicated.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
The house of the just has very great strength. And in the fruits of the impious, there is disorder.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
The lips of the wise shall disseminate knowledge. The heart of the foolish will be dissimilar.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
The sacrifices of the impious are abominable to the Lord. The vows of the just are appeasing.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
The way of the impious is an abomination to the Lord. Whoever pursues justice is loved by him.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Doctrine is evil to those who abandon the way of life. Whoever hates correction shall die.
Hell and perdition are in the sight of the Lord. How much more the hearts of the sons of men! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
He who corrupts himself does not love the one who afflicts him, nor will he step toward the wise.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
A rejoicing heart gladdens the face. But by the grief of the soul, the spirit is cast down.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
The heart of the wise seeks doctrine. And the mouth of the foolish feeds on ignorance.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
All the days of the poor are evil. A secure mind is like a continual feast.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Better is a little with the fear of the Lord, than great treasures and dissatisfaction.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
It is better to be called to vegetables with charity, than to a fatted calf with hatred.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
A short-tempered man provokes conflicts. Whoever is patient tempers those who are stirred up.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
The way of the slothful is like a hedge of thorns. The way of the just is without offense.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
A wise son gladdens the father. But the foolish man despises his mother.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Folly is gladness to the foolish. And the prudent man sets his own steps in order.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Intentions dissipate where there is no counsel. Yet truly, they are confirmed where there are many counselors.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
A man rejoices in the verdict of his own mouth. And a word at the right time is best.
The path of life is for the wise above, so that he may turn away from the end of Hell. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
The Lord will demolish the house of the arrogant. And He will make firm the borders of the widow.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Evil intentions are an abomination to the Lord. And pure conversation, most beautiful, shall be confirmed by him.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Whoever pursues avarice disturbs his own house. But whoever hates bribes shall live. Through mercy and faith, sins are purged. But through the fear of the Lord, each one turns aside from evil.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
The mind of the just meditates on obedience. The mouth of the impious overflows with evils.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
The Lord is distant from the impious. And he will heed the prayers of the just.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
The light of the eyes rejoices the soul. A good reputation fattens the bones.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
The ear that listens to the reproofs of life shall abide in the midst of the wise.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Whoever rejects discipline despises his own soul. But whoever agrees to correction is a possessor of the heart.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
The fear of the Lord is the discipline of wisdom. And humility precedes glory.
