< Приповісті 15 >

1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Anger slays even wise men; yet a submissive answer turns away wrath: but a grievous word stirs up anger.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
The tongue of the wise knows what is good: but the mouth of the foolish tells out evil things.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
The eyes of the Lord behold both the evil and the good in every place.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
The wholesome tongue is a tree of life, and he that keeps it shall be filled with understanding.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
A fool scorns his father's instruction; but he that keeps his commandments is more prudent. In abounding righteousness is great strength: but the ungodly shall utterly perish from the earth.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
In the houses of the righteous is much strength: but the fruits of the ungodly shall perish.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
The lips of the wise are bound by discretion: but the hearts of the foolish are not safe.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
The sacrifices of the ungodly are an abomination to the Lord; but the prayers of them that walk honestly are acceptable with him.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
The ways of an ungodly [man] are an abomination to the Lord; but he loves those that follow after righteousness.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
The instruction of the simple is known by them that pass by; but they that hate reproofs die disgracefully.
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
Hell and destruction are manifest to the Lord; how shall not also be the hearts of men? (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
An uninstructed person will not love those that reprove him; neither will he associate with the wise.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
When the heart rejoices the countenance is cheerful; but when it is in sorrow, [the countenance] is sad.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
An upright heart seeks discretion; but the mouth of the uninstructed will experience evils.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
The eyes of the wicked are always looking for evil things; but the good are always quiet.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Better is a small portion with the fear of the Lord, than great treasures without the fear [of the Lord].
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Better is an entertainment of herbs with friendliness and kindness, than a feast of calves, with enmity.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
A passionate man stirs up strife; but [he that is] slow to anger appeases even a rising one. A man slow to anger will extinguish quarrels; but an ungodly man rather stirs [them] up.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
The ways of sluggards are strewn with thorns; but those of the diligent are made smooth.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
A wise son gladdens [his] father; but a foolish son sneers at his mother.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
The ways of a foolish man are void of sense; but a wise man proceeds on his way aright.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
They that honour not councils put off deliberation; but counsel abides in the hearts of counsellors.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
A bad man will by no means attend to counsel; neither will he say anything seasonable, or good for the common [weal].
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
The thoughts of the wise are ways of life, that he may turn aside and escape from hell. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
The Lord pulls down the houses of scorners; but he establishes the border of the widow.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
An unrighteous thought is abomination to the Lord; but the sayings of the pure are held in honour.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
A receiver of bribes destroys himself; but he that hates the receiving of bribes is safe. [By alms and by faithful dealings sins are purged away; ] but by the fear of the Lord every one departs from evil.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
The hearts of the righteous meditate faithfulness; but the mouth of the ungodly answers evil things. The ways of righteous men are acceptable with the Lord; and through them even enemies become friends.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
God is far from the ungodly; but he hearkens to the prayers of the righteous. Better are small receipts with righteousness, than abundant fruits with unrighteousness. Let the heart of a man think justly, that his steps may be rightly ordered of God. The eye that sees rightly rejoices the heart; and a good report fattens the bones.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
He that rejects instruction hates himself; but he that mind reproofs loves his soul.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
The fear of the Lord is instruction and wisdom; and the highest honour will correspond therewith.

< Приповісті 15 >