< Приповісті 15 >

1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Blag odgovor ublažava jarost, a riječ osorna uvećava srdžbu.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Jezik mudrih ljudi proslavlja znanje, a usta bezumnih prosipaju ludost.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Oči su Jahvine na svakome mjestu i budno motre i zle i dobre.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Blaga je besjeda drvo života, a pakosna je rana duhu.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Luđak prezire pouku oca svog, a tko ukor prima, pametno čini.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
U pravednikovoj je kući mnogo blaga, a opaki zarađuje propast svoju.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Usne mudrih siju znanje, a srce je bezumnika nepostojano.
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Žrtva opakog mrska je Jahvi, a mila mu je molitva pravednika.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Put opakih Jahvi je mrzak, a mio mu je onaj koji ide za pravicom.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Oštra kazna čeka onog tko ostavlja pravi put, a umrijet će tko mrzi ukor.
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
I Šeol i Abadon stoje pred Jahvom, a nekmoli srca sinova ljudskih. (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Podsmjevač ne ljubi onog tko ga kori: on se ne druži s mudrima.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Veselo srce razvedrava lice, a bol u srcu tjeskoba je duhu.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Razumno srce traži znanje, a bezumnička se usta bave ludošću.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Svi su dani bijednikovi zli, a komu je srce sretno, na gozbi je bez prestanka.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Bolje je malo sa strahom Gospodnjim nego veliko blago i s njime nemir.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Bolji je obrok povrća gdje je ljubav nego od utovljena vola gdje je mržnja.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Gnjevljiv čovjek zameće svađu, a ustrpljiv utišava raspru.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Put je ljenivčev kao glogov trnjak, a utrta je staza pravednika.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Mudar sin veseli oca, a bezumnik prezire majku svoju.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Ludost je veselje nerazumnomu, a razuman čovjek pravo hodi.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Ne uspijevaju nakane kad nema vijećanja, a ostvaruju se gdje je mnogo savjetnika.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Čovjek se veseli odgovoru usta svojih, i riječ u pravo vrijeme - kako je ljupka!
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
Razumnu čovjeku put života ide gore, da izmakne carstvu smrti koje je dolje. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Jahve ruši kuću oholima, a postavlja među udovici.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Mrske su Jahvi zle misli, a dobrostive riječi mile su mu.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Tko se grabežu oda, razara svoj dom, a tko mrzi mito, živjet će.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Pravednikovo srce smišlja odgovor, a opakomu usta govore zlobom.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Daleko je Jahve od opakih, a uslišava molitvu pravednih.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Bistar pogled razveseli srce i radosna vijest oživi kosti.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Uho koje posluša spasonosan ukor prebiva među mudracima.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Tko odbaci pouku, prezire vlastitu dušu, a tko posluša ukor, stječe razboritost.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Strah je Gospodnji škola mudrosti, jer pred slavom ide poniznost.

< Приповісті 15 >