Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
回答柔和，使怒消退； 言语暴戾，触动怒气。
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
智慧人的舌善发知识； 愚昧人的口吐出愚昧。
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
耶和华的眼目无处不在； 恶人善人，他都鉴察。
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
温良的舌是生命树； 乖谬的嘴使人心碎。
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
愚妄人藐视父亲的管教； 领受责备的，得着见识。
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
义人家中多有财宝； 恶人得利反受扰害。
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
智慧人的嘴播扬知识； 愚昧人的心并不如此。
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
恶人献祭，为耶和华所憎恶； 正直人祈祷，为他所喜悦。
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
恶人的道路，为耶和华所憎恶； 追求公义的，为他所喜爱。
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
舍弃正路的，必受严刑； 恨恶责备的，必致死亡。
阴间和灭亡尚在耶和华眼前， 何况世人的心呢？ (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
亵慢人不爱受责备； 他也不就近智慧人。
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
心中喜乐，面带笑容； 心里忧愁，灵被损伤。
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
聪明人心求知识； 愚昧人口吃愚昧。
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
困苦人的日子都是愁苦； 心中欢畅的，常享丰筵。
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
少有财宝，敬畏耶和华， 强如多有财宝，烦乱不安。
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
吃素菜，彼此相爱， 强如吃肥牛，彼此相恨。
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
暴怒的人挑启争端； 忍怒的人止息纷争。
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
懒惰人的道像荆棘的篱笆； 正直人的路是平坦的大道。
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
智慧子使父亲喜乐； 愚昧人藐视母亲。
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
无知的人以愚妄为乐； 聪明的人按正直而行。
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
不先商议，所谋无效； 谋士众多，所谋乃成。
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
口善应对，自觉喜乐； 话合其时，何等美好。
智慧人从生命的道上升， 使他远离在下的阴间。 (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
耶和华必拆毁骄傲人的家， 却要立定寡妇的地界。
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
恶谋为耶和华所憎恶； 良言乃为纯净。
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
贪恋财利的，扰害己家； 恨恶贿赂的，必得存活。
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
义人的心，思量如何回答； 恶人的口吐出恶言。
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
耶和华远离恶人， 却听义人的祷告。
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
眼有光，使心喜乐； 好信息，使骨滋润。
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
听从生命责备的， 必常在智慧人中。
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
弃绝管教的，轻看自己的生命； 听从责备的，却得智慧。
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
敬畏耶和华是智慧的训诲； 尊荣以前，必有谦卑。
