Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
溫和的回答，平息忿怒；激昂的言語，使人動怒。
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
智慧者的舌，廣傳智慧；愚昧人的口，吐露愚昧。
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
上主的眼目，處處都在；善人和惡人，他都監視。
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
撫慰的言辭，有如生命樹；刻薄的言語，能刺傷人心。
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
愚蠢的人，輕視父親的管教；遵守規勸的，為人必精明。
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
在義人家裏，財產豐富；惡人的收入，必遭毀滅。
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
智慧人的唇，散播智識；愚昧人的心，實不可靠。
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
上主厭惡惡人的祭獻，卻喜悅正直人的祈禱。
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
上主厭惡惡人的道路，卻喜愛追求正義的人。
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
離棄正道的，必遭嚴罰；憎恨規勸的，只有死亡。
陰府和冥域，都明擺在上主面前，何況世人的心懷! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
輕狂者不愛受人指責，也不願與智慧人往來。
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
心中愉快，使面容煥發；心中悲傷，精神即頹喪。
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
明達人的心，尋求智識；愚昧人的口，飽食昏愚。
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
心情憂傷的，日日困坐愁城；心胸暢快的，時時如享喜宴。
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
少有財寶而敬畏上主，勝於富有財寶而諸多煩惱。
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
有情吃蔬菜，勝於無情食肥牛。
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
易怒的人，常引起爭端；含忍的人，卻平息爭論。
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
懶惰人的道路，有如荊棘籬笆；正直人的行徑，卻是康莊大道。
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
智慧的兒子，是父親的喜樂；只有愚昧人，輕視自己的母親。
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
無知的人，以愚昧為樂；明智的人，卻直道而行。
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
缺乏考慮，計劃必要失敗；謀士眾多，策略方克有成。
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
應對得當，自覺快慰；言語適時，何其舒暢!
生命之路使明智人向上，為此他能避免向下的陰府。 (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
上主將拆毀驕傲人的房屋，卻要堅定寡婦的地界。
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
邪惡的陰謀，為上主所憎惡；溫良的言語，卻為他所喜悅。
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
貪求財貨的，困擾自己的家庭；憎惡饋贈的，生活必能安定。
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
義人的心，只默思善事；惡人的口，只吐露惡語。
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
上主遠離惡人，卻俯聽義人的祈禱。
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
晶瑩的目光，使人心曠神怡；美好的訊息，使人筋骨壯健。
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
喜聽有益生命勸戒的人，必得列於智慧人的中間。
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
避免教導的，是作賤自己；聽從規勸的，必獲得機智。
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
敬畏上主，是智慧的導師；謙卑自下，是榮耀的先聲。
