Приповісті 15
1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
O nem heova mi akidonbut teng alunghang jong alungdam theijin, ahinlah O ngailou tah'a thu kisei vang hin mi aphin lunghang jin ahi.
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Miching ho leigui hin hetna le thepna thu jeng aphongdoh in, mingol ho kamsung invang ngolna thu jeng aphongdoh jin ahi.
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Yahweh Pakai in muntin hi amit tenin avelhih jing in, thilse le thilpha kibol jouse jong ahesoh keijin ahi.
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
O nem heova thu kiseihi hinna thingphung tobang ahin, thu gilou seina leigui hinvang, mihem lungthim asusen ahi.
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Apan ahilna jahda mihem chu a ngol ahin, asuhkhel na chunga apan ahilna sang nga chu miching ahi.
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
Mikitahte insunga nei le gou tampi aum jin, miphalou din akilamdoh jeng jong chu gimna bep ahi.
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Miching kamcheng akon'in thupha jeng apot in, mingol lungsunga kon in vang hiche hi thil-hahsa ahi
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Miphaloute kilhaina gantha hi Yahweh Pakai dinga thet umtah ahin, mikitah ho taona vang Yahweh Pakai ding in lunglhai umtah ahi.
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Miphalou chena lampi chu Yahweh Pakai dinga thet umtah ahin, thildih lam jenga chepa vang Yahweh Pakai hepina achangin ahi.
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Koi hileh lamdih jot nomlou chu engbolna achansah jin, min aphona sangnom lou hon athipi teidiu ahi.
Yahweh Pakai thilhet thei na hin mithi gam a um ahet dia lom ho jong ahet thei in, achutile mihem lungthim chu ichan geijin ahechen tadem! (Sheol h7585)
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Adihlou a chonpan, min aphondoh ding anom pon, hichepa chu miching ho henga jong ache poi.
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Lungthim kipanan mai alhaisah in, lungthim ahesoh teng lhagao jong angui jitai.
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Hetthemna neipan alunggil in hetna ahol jing in, mingol kamsunga kon in vang ngolna thu jeng apot e.
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Gim le hesoh'a um ho hinkho hi nitin'a thilsen abop ahin, lungthim kipah tah'a um hoding in golvah abang jing in ahi.
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Nei le gou tampi neija, gentheipi sang in, themcha bou neija Yahweh Pakai gin ding athupi joi.
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Bongchal thaotah kitha'a kitomona aso-bep sang in, kingailutah-a ancheme neh khom aphajoi.
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Milungkhoh in kinahna apunsah in, mi lungneng lunghang vahlou in kitomona jong akichamsah in ahi.
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Mithase ho lamlhahna jouse lingle khao'in abap in, mikitah ho lampi vang lamlen kilhong peh-ji ahi.
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Chapa ching in apa akipa sah jin, chapa ngol in vang anu jeng jong iman agel-ji poi.
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Lungthim beipa din ngolna chu lunglhaina ahin, thil hethempa vang ama chal peh jitai.
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Kithumopna alhahsam teng, tohgon ache khel jin, mi akithumop to teng lolhinna ahi.
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Phatah a kidonbut hi mijouse lunglhaina ahin, hijeh chun aphat toh kitoh a thu kisei hi aphat a pha ahi.
Michingpa lamlhahna chu hinna lampia akilhung tou in, aman gotmun apeldoh jin ahi. (Sheol h7585)
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Yahweh Pakai in mi kiletsahho inn aphet lha jin, meithai ho gamgi vang aphet peh jipoi.
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Miphalou lunggel jouse Yahweh Pakai in athet in, Mi lungdih ho kamcheng soh vang Yahweh Pakai dinga lunglhai um ahi.
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Koi hileh lamdih louva mutei ding gochan chun, a-insung dinga gimna alhut ahin, ajeh chu neh guh thetbol chan chun hinna amu ding ahi.
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Mikitah hon min thu asei teng, lunggil in adonbut ding dan angaito jin, hinlah mingol te kamcheng soh jouse thilphalou jeng twi kisung lha abang jin ahi.
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Miphalou hoa kon in Yahweh Pakai akidalsen, mikitah ho taona vang angai peh jin ahi.
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Mit-ha hoisel'a mi akivet teng midinga lungthim kipana ahin, thupha kiseidoh jousen mihem gu le chang adamsah ahi.
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Min ahilna ngainom mi chu, miching ho lah'a lha thei ding ahi.
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Koi hileh min ahilna sang thei loupa chun ahinkho agimsah ahin, ajehhcu min ahilna ngainom mi chun hetthemna anei tei ding ahi.
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
Yahweh Pakai gin hi chihna dinga kihilna ahin, chule kisuhnemna hi jabolna'a pang ahi.
