Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
A bölcs asszony építi a maga házát; a bolond pedig önkezével rontja el azt.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
A ki igazán jár, féli az Urat; a ki pedig elfordult az ő útaiban, megútálja őt.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
A bolondnak szájában van kevélységnek pálczája; a bölcseknek pedig beszéde megtartja őket.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Mikor nincsenek ökrök: tiszta a jászol; a gabonának bősége pedig az ökörnek erejétől van.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
A hűséges tanú nem hazud; a hamis tanú pedig hazugságot bocsát szájából.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
A csúfoló keresi a bölcseséget, és nincs; a tudomány pedig az eszesnek könnyű.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Menj el a bolond férfiú elől; és nem ismerted meg a tudománynak beszédét.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
Az eszesnek bölcsesége az ő útának megértése; a bolondoknak pedig bolondsága csalás.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
A bolondokat megcsúfolja a bűnért való áldozat; az igazak között pedig jóakarat van.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
A szív tudja az ő lelke keserűségét; és az ő örömében az idegen nem részes.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
Az istenteleneknek háza elvész; de az igazaknak sátora megvirágzik.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Van olyan út, mely helyesnek látszik az ember előtt, és vége a halálra menő út.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Nevetés közben is fáj a szív; és végre az öröm fordul szomorúságra.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
Az ő útaiból elégszik meg az elfordult elméjű; önmagából pedig a jó férfiú.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
Az együgyű hisz minden dolognak; az eszes pedig a maga járására vigyáz.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
A bölcs félvén, eltávozik a gonosztól; a bolond pedig dühöngő és elbizakodott.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
A hirtelen haragú bolondságot cselekszik, és a cselszövő férfi gyűlölséges lesz.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Bírják az esztelenek a bolondságot örökség szerint; az eszesek pedig fonják a tudománynak koszorúját.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Meghajtják magokat a gonoszok a jók előtt, és a hamisak az igaznak kapujánál.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Még az ő felebarátjánál is útálatos a szegény; a gazdagnak pedig sok a barátja.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
A ki megútálja az ő felebarátját, vétkezik; a ki pedig a szegényekkel kegyelmességet cselekszik, boldog az!
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Nemde tévelyegnek, a kik gonoszt szereznek? kegyelmesség pedig és igazság a jó szerzőknek.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Minden munkából nyereség lesz; de az ajkaknak beszédéből csak szűkölködés.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
A bölcseknek ékességök az ő gazdagságuk; a tudatlanok bolondsága pedig csak bolondság.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
Lelkeket szabadít meg az igaz bizonyság; hazugságokat szól pedig az álnok.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Az Úrnak félelmében erős a bizodalom, és az ő fiainak lesz menedéke.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
Az Úrnak félelme az életnek kútfeje, a halál tőrének eltávoztatására.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
A nép sokasága a király dicsősége; a nép elfogyása pedig az uralkodó romlása.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
A haragra késedelmes bővelkedik értelemmel; a ki pedig elméjében hirtelenkedő, bolondságot szerez az.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
A szelíd szív a testnek élete; az irígység pedig a csontoknak rothadása.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
A ki elnyomja a szegényt, gyalázattal illeti annak teremtőjét; az pedig tiszteli, a ki könyörül a szűkölködőn.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Az ő nyavalyájába ejti magát az istentelen; az igaznak pedig halála idején is reménysége van.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Az eszesnek elméjében nyugszik a bölcseség; a mi pedig a tudatlanokban van, magát hamar megismerheti.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Az igazság felmagasztalja a nemzetet; a bűn pedig gyalázatára van a népeknek.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
A királynak jóakaratja van az eszes szolgához; haragja pedig a megszégyenítőhöz.
