Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Mace mai hikima kan gina gidanta, amma da hannunta wawiya takan rushe shi ƙasa.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
Wanda tafiyarsa ta aikata gaskiya ce kan ji tsoron Ubangiji, amma wanda hanyoyinsa ba a kan gaskiya ba ne yakan rena shi.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
Maganar wawa kan kawo sanda a bayansa, amma leɓunan masu hikima kan tsare su.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Inda ba shanu, wurin sa wa dabbobi abinci zai kasance ba kome, amma daga ƙarfin saniya ce yalwar girbi kan fito.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
Mashaidi na gaskiya ba ya ruɗu, amma mashaidin ƙarya kan baza ƙarairayi.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
Mai ba’a kan nemi hikima amma ba ya samun kome, amma sani kan zo a sawwaƙe ga mai basira.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Ka guji wawa, gama ba za ka sami sani a leɓunansa ba.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
Hikima masu la’akari shi ne su yi tunani a kan hanyoyinsu, amma wautar wawaye ruɗu ne.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Wawaye kan yi ba’a a gyaran zunubi, amma fatan alheri yana samuwa a cikin masu aikata gaskiya.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Kowace zuciya ta san ɓacin ranta, kuma babu wani dabam da zai yi rabon jin daɗinsa.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
Za a rushe gidan mugu, amma tentin mai aikata gaskiya zai haɓaka.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Akwai hanyar da ta yi kamar tana daidai ga mutum, amma a ƙarshe takan kai ga mutuwa.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Ko cikin dariya zuciya takan yi ciwo, kuma farin ciki kan iya ƙarasa a baƙin ciki.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
Marasa bangaskiya za su sami sakamako cikakke saboda hanyoyinsu, kuma mutumin kirki zai sami lada saboda nasa.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
Marar azanci kan gaskata kome, amma mai la’akari kan yi tunani game da matakinsa.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
Mai hikima kan ji tsoron Ubangiji ya kuma guji mugunta, amma wawa yana da girman kai yakan yi kome da garaje.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
Mutum mai saurin fushi yakan yi ayyukan wauta, akan kuma ƙi mai son nuna wayo.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Marar azanci kan gāji wauta, amma mai la’akari kan sami rawanin sani.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Masu mugunta za su rusuna a gaban masu kirki, mugaye kuma za su yi haka a ƙofofin adalai.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Maƙwabta sukan gudu daga matalauta, amma masu arziki suna da abokai da yawa.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
Duk wanda ya rena maƙwabci ya yi zunubi, amma mai albarka ne wanda yake alheri ga mabukata.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Ba waɗanda suke ƙulla mugunta sukan kauce ba? Amma waɗanda suke ƙulla abin da yake mai kyau sukan sami ƙauna da aminci.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Duk aiki tuƙuru yakan kawo riba, amma zama kana surutu kan kai ga talauci kawai.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
Dukiyar masu hikima ita ce rawaninsu, amma wautar wawaye kan haifar da wauta ne kawai.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
Mashaidin gaskiya kan ceci rayuka, amma mashaidin ƙarya mai ruɗu ne.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Duk mai tsoron Ubangiji yana da zaunannen mafaka, kuma ga’ya’yansa zai zama mafaka.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
Tsoron Ubangiji shi ne maɓulɓular rai yakan juye mutum daga tarkon mutuwa.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
Yawan mutane shi ne ɗaukakar sarki, amma in ba tare da mabiya ba sarki ba kome ba ne.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Mutum mai haƙuri yana da fahimi mai yawa, amma mai saurin fushi yakan nuna wautarsa a fili.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
Zuciya mai salama kan ba jiki rai, amma kishi kan sa ƙasusuwa su yi ciwo.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Duk wanda ya zalunci matalauci ya zagi Mahaliccinsu ke nan, amma duk wanda ya yi alheri ga mabukata yana girmama Allah ne.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Sa’ad bala’i ya auku, mugaye kan fāɗi, amma ko a mutuwa masu adalci suna da mafaka.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Hikima tana a zuciyar mai azanci, kuma ko a cikin wawaye takan sa a santa.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Adalci yakan ɗaukaka al’umma, amma zunubi kan kawo kunya ga kowane mutane.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
Sarki yakan yi murna a kan bawa mai hikima, amma bawa marar kunya kan jawo fushinsa.
