Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Durch weise Weiber wird das Haus erbaut; eine Närrin aber zerbricht's mit ihrem Tun.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
Wer den HERRN fürchtet, der wandelt auf rechter Bahn; wer ihn aber verachtet, der geht auf Abwegen.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
Narren reden tyrannisch; aber die Weisen bewahren ihren Mund.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Wo nicht Ochsen sind, da ist die Krippe rein; aber wo der Ochse geschäftig ist, da ist viel Einkommen.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
Ein treuer Zeuge lügt nicht; aber ein Falscher Zeuge redet frech Lügen.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
Der Spötter sucht Weisheit, und findet sie nicht; aber dem Verständigen ist die Erkenntnis leicht.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Gehe von dem Narren; denn du lernst nichts von ihm.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
Das ist des Klugen Weisheit, daß er auf seinen Weg merkt; aber der Narren Torheit ist eitel Trug.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Die Narren treiben das Gespött mit der Sünde; aber die Frommen haben Lust an den Frommen.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Das Herz kennt sein eigen Leid, und in seine Freude kann sich kein Fremder mengen.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
Das Haus der Gottlosen wird vertilgt; aber die Hütte der Frommen wird grünen.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Es gefällt manchem ein Weg wohl; aber endlich bringt er ihn zum Tode.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Auch beim Lachen kann das Herz trauern, und nach der Freude kommt Leid.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
Einem losen Menschen wird's gehen wie er handelt; aber ein Frommer wird über ihn sein.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
Ein Unverständiger glaubt alles; aber ein Kluger merkt auf seinen Gang.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
Ein Weiser fürchtet sich und meidet das Arge; ein Narr aber fährt trotzig hindurch.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
Ein Ungeduldiger handelt töricht; aber ein Bedächtiger haßt es.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Die Unverständigen erben Narrheit; aber es ist der Klugen Krone, vorsichtig handeln.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Die Bösen müssen sich bücken vor dem Guten und die Gottlosen in den Toren des Gerechten.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Einen Armen hassen auch seine Nächsten; aber die Reichen haben viele Freunde.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
Der Sünder verachtet seinen Nächsten; aber wohl dem, der sich der Elenden erbarmt!
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Die mit bösen Ränken umgehen, werden fehlgehen; die aber Gutes denken, denen wird Treue und Güte widerfahren.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Wo man arbeitet, da ist genug; wo man aber mit Worten umgeht, da ist Mangel.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
Den Weisen ist ihr Reichtum eine Krone; aber die Torheit der Narren bleibt Torheit.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
Ein treuer Zeuge errettet das Leben; aber ein falscher Zeuge betrügt.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Wer den HERRN fürchtet, der hat eine sichere Festung, und seine Kinder werden auch beschirmt.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
Die Furcht des HERRN ist eine Quelle des Lebens, daß man meide die Stricke des Todes.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
Wo ein König viel Volks hat, das ist seine Herrlichkeit; wo aber wenig Volks ist, das macht einen Herrn blöde.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Wer geduldig ist, der ist weise; wer aber ungeduldig ist, der offenbart seine Torheit.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
Ein gütiges Herz ist des Leibes Leben; aber Neid ist Eiter in den Gebeinen.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Wer dem Geringen Gewalt tut, der lästert desselben Schöpfer; aber wer sich des Armen erbarmt, der ehrt Gott.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Der Gottlose besteht nicht in seinem Unglück; aber der Gerechte ist auch in seinem Tod getrost.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Im Herzen des Verständigen ruht Weisheit, und wird offenbar unter den Narren.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Gerechtigkeit erhöhet ein Volk; aber die Sünde ist der Leute Verderben.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
Ein kluger Knecht gefällt dem König wohl; aber einem schändlichen Knecht ist er feind.
