Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Une femme sage édifie sa maison; l’insensée détruira de ses propres mains celle même qui était construite.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
Celui qui marche par un droit chemin, et qui craint le Seigneur, est méprisé par celui qui marche dans une voie infâme.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
Dans la bouche d’un insensé est la verge de l’orgueil; mais les lèvres des sages les gardent.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Où il n’y a point de bœufs, la crèche est vide; mais où abondent les moissons, là est manifeste la force du bœuf.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
Un témoin fidèle ne ment pas, mais un témoin trompeur profère le mensonge.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
Le railleur cherche la sagesse, et ne la trouve pas: la doctrine des prudents est facile.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Va contre l’homme insensé, et qui ne connaît pas les lèvres de la prudence.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
La sagesse d’un homme habile est de comprendre sa voie; et l’imprudence des insensés est errante.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
L’insensé se jouera du péché; et c’est parmi les justes que demeurera la grâce.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Quant au cœur qui connaît l’amertume de son âme, un étranger ne se mêlera pas dans sa joie.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
La maison des impies sera détruite; mais les tabernacles des justes seront florissants.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
Il est une voie qui paraît droite à l’homme; mais ses issues conduisent à la mort.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Le rire de douleur sera mêlé, et le deuil occupe les extrémités de la joie.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
L’insensé sera rempli de ses voies; mais au-dessus de lui sera l’homme vertueux.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
L’innocent croit à toute parole: l’homme avisé considère ses pas. Pour un fils trompeur il n’y aura rien de bon: mais à un serviteur sage ses actes seront prospères, et sa voie sera dirigée.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
Le sage craint et se détourne du mal: l’insensé passe outre et a confiance.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
L’impatient commettra des actions de folie; l’homme artificieux est odieux.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Les tout petits posséderont la folie; et les hommes avisés attendront la science.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
Les méchants seront couchés par terre devant les bons; et les impies devant les portes des justes.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Même à son prochain, le pauvre est odieux; mais les amis des riches sont nombreux.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
Celui qui méprise son prochain pèche; mais celui qui a pitié du pauvre sera bienheureux. Celui qui croit au Seigneur aime la miséricorde.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Ils s’égarent, ceux qui opèrent le mal: la miséricorde et la vérité préparent des biens.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
Dans tout travail sera l’abondance: mais où il y a beaucoup de paroles, là fréquemment est la détresse.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
La couronne des sages, ce sont leurs richesses; la sottise des insensés, l’imprudence.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
Un témoin fidèle délivre des âmes: et celui qui est double profère des mensonges.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
Dans la crainte du Seigneur est une confiance ferme; et à ses enfants sera l’espérance.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
La crainte du Seigneur est une source de vie, afin qu’on évite la ruine de la mort.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
Dans la multitude du peuple est la gloire d’un roi; et dans le petit nombre des sujets l’ignominie d’un prince.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Celui qui est patient se gouverne avec une grande prudence; mais celui qui est impatient signale sa folie.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
La vie des chairs, c’est la santé du cœur: la carie des os, l’envie.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Celui qui opprime un indigent, outrage le créateur de cet indigent; mais celui-là l’honore, qui a pitié d’un pauvre.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
À cause de sa malice, l’impie sera rejeté; mais le juste espère dans sa mort même.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Dans le cœur de l’homme prudent repose la sagesse; et elle instruira tous les ignorants.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
La justice élève une nation; mais le péché fait les peuples malheureux.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
Un ministre intelligent est bien accueilli du roi; celui qui est inutile endurera son courroux.
