Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Every wise woman hath builded her house, And the foolish with her hands breaketh it down.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
Whoso is walking in his uprightness is fearing Jehovah, And the perverted [in] his ways is despising Him.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
In the mouth of a fool [is] a rod of pride, And the lips of the wise preserve them.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Without oxen a stall [is] clean, And great [is] the increase by the power of the ox.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
A faithful witness lieth not, And a false witness breatheth out lies.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
A scorner hath sought wisdom, and it is not, And knowledge to the intelligent [is] easy.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Go from before a foolish man, Or thou hast not known the lips of knowledge.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
The wisdom of the prudent [is] to understand his way, And the folly of fools [is] deceit.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Fools mock at a guilt-offering, And among the upright — a pleasing thing.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
The heart knoweth its own bitterness, And with its joy a stranger doth not intermeddle.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
The house of the wicked is destroyed, And the tent of the upright flourisheth.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way — right before a man, And its latter end [are] ways of death.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Even in laughter is the heart pained, And the latter end of joy [is] affliction.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
From his ways is the backslider in heart filled, And a good man — from his fruits.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
The simple giveth credence to everything, And the prudent attendeth to his step.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
The wise is fearing and turning from evil, And a fool is transgressing and is confident.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
Whoso is short of temper doth folly, And a man of wicked devices is hated.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
The simple have inherited folly, And the prudent are crowned [with] knowledge.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
The evil have bowed down before the good, And the wicked at the gates of the righteous.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
Even of his neighbour is the poor hated, And those loving the rich [are] many.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
Whoso is despising his neighbour sinneth, Whoso is favouring the humble, O his happiness.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Do not they err who are devising evil? And kindness and truth [are] to those devising good,
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
In all labour there is advantage, And a thing of the lips [is] only to want.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
The crown of the wise is their wealth, The folly of fools [is] folly.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
A true witness is delivering souls, And a deceitful one breatheth out lies.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
In the fear of Jehovah [is] strong confidence, And to His sons there is a refuge.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
The fear of Jehovah [is] a fountain of life, To turn aside from snares of death.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
In the multitude of a people [is] the honour of a king, And in lack of people the ruin of a prince.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Whoso is slow to anger [is] of great understanding, And whoso is short in temper is exalting folly.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
A healed heart [is] life to the flesh, And rottenness to the bones [is] envy.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
An oppressor of the poor reproacheth his Maker, And whoso is honouring Him Is favouring the needy.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
In his wickedness is the wicked driven away, And trustful in his death [is] the righteous.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
In the heart of the intelligent wisdom doth rest. And in the midst of fools it is known.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Righteousness exalteth a nation, And the goodliness of peoples [is] a sin-offering.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
The favour of a king [is] to a wise servant, And an object of his wrath is one causing shame!
